Наведені дані щодо зміни активності ензимів: аланінамінотрансферази (АлАТ), аспартатамінотрансферази (АсАТ) та <$E gamma>-глутамілтрансферази (ГГТ) у сироватці крові стерляді різного віку. Матеріалом для дослідження активності ензимів була сироватка крові стерляді дворічного (масою 0,3 - 0,4 кг), трирічного (масою 0,5 - 0,6 кг) та дев'ятирічного (масою 5 - 6 кг) віку, яку відібрали у весняний період на рибному господарстві "Осетр" у селищі міського типу Українка Обухівського району Київської області. Враховуючи залежність активності ензимів в організмі риб від сезону і кисневого режиму водойми, для мінімізації впливу фактора сезонності відбір зразків тканин проводили на початку травня. Проведені дослідження показали, що активність ензимів з віком значно змінюється. При дослідженні різних вікових груп стерляді встановлено значне підвищення активності АлАТ у сироватці крові з віком. Активність АлАТ у стерляді трирічного віку на 1,5 %, а статевозрілих - на 50,2 % більша порівняно з дворічною рибою. Аналогічні зміни спостерігали і при дослідженні активності АсАТ. Активність ензиму була найвищою в риб, які досягли статевозрілого віку, де, порівняно з дворічними, вона більша на 42,6 %. Оскільки активація АсАТ є основною ланкою малат-аспартатного човникового шляху, то, очевидно, відбувається посилення його функціонування за стимуляції фізіологічних функцій організму. Шунтування аспартатамінотрансферазою циклу Кребса спричиняє активне окиснення не цитрату, а сукцинату, що, своєю чергою, призводить до швидшого утворення більшої кількості молекул АТФ, ніж при окисненні інших інтермедіатів циклу трикарбонових кислот. Під час аналізу отриманих даних виявлено значні зміни в активності ГГТ у сироватці крові стерляді різного віку. Зокрема, найбільша активність ГГТ спостерігається у сироватці крові статевозрілих (0,13 мккат/л), дещо нижча у - трирічок (0,06 мккат/л), найменша - у двохрічних риб (0,05 мккат/л). Отже, зростання активності таких трансфераз, як АлАТ, АсАт і ГГТ, може бути свідченням перебудови амінокислотного та протеїнового обміну для ймовірного забезпечення енергетичної та пластичної адаптації, пов'язаної зі змінами, характерними для індивідуального розвитку стерляді, та наслідком впливу екологічних і/або аліментарних чинників.

  Повний текст PDF - 277.174 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"