Шкіряна промисловість України відчуває гострий дефіцит шкур тварин, особливо великої рогатої худоби, які відрізняються масивністю, розмірами, товщиною і міцністю. Шкури піддослідних бугайців за прийнятою класифікацією належать до великого шкіряної сировини категорії "бугай" (понад 25 кг) вже у річному віці. З таких шкур отримують взуттєву шкіру для низу (з неї виготовляють підошви і устілки) і для верху взуття (юфт і опойок). З віком тварин послідовно змінюються і якісні показники шкур. Порівняно з 12-місячним віком, шкури абердино-ангусів і шароле вже у 18 місяців збільшуються за масою, відповідно, в 1,5 - 1,7 разу, а в 30 місяців - в 1,8 - 2 рази. Їх площа і товщина у стандартних точках, пружність і міцність також помітно зростає. Враховуючи те, що габітус бугайців шароле набагато перевершує розміри тіла абердин-ангусів, величина їх шкур також значно більша. У відгодованих тварин усі показники набагато вищі. З огляду на породні особливості досліджуваних генотипів, їх енергію росту і технологічні показники шкіряної сировини, отриманої від них, бугайців абердин-ангуської породи доцільно забивати у віці 18 - 20 місяців, а шароле - у 30 і більше місяців. Це узгоджується з забійними показниками даних порід за умов їх еколого-генетичного походження (Великобританія, Франція). На підставі проведених досліджень можна зробити висновок, що за інтенсивної відгодівлі бугайців скоростиглої абердин-ангуської і довгорослої шаролеської порід за умов степової зони України можливе значне скорочення дефіциту важкої шкіряної сировини у країні.

  Повний текст PDF - 336.985 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"