Перспективними й актуальними для медицини були і залишаються дослідження способів загального знеболювання, консервації крові тощо на основі введення організму у стан штучного гіпобіозу, обов'язковими умовами якого є гіпоксія, гіпотермія і гіперкапнія. За зниженого рівня життєдіяльності організму в умовах низької температури навколишнього середовища одна із провідних ролей у функціонуванні біологічних мембран та регуляції метаболізму належить ліпідним сполукам. Тому з метою вивчення адаптації функціональних особливостей організму було визначено вміст триацилгліцеролів, холестеролу, високомолекулярних карбонових кислот та ліпопротеїнів високої (ЛПВЩ), низької (ЛПНЩ) і дуже низької (ЛПДНЩ) щільності у сироватці крові щурів за звичайних умов, штучного гіпобіозу та через 24 год після виходу з нього. За дії факторів гіперкапнії, гіпоксії і гіпотермії щурів вводили в стан штучного гіпобіозу. Вміст вказаних вище ліпідних сполук визначали за загальноприйнятими методами у сироватці крові щурів трьох груп: контрольної (1) і двох дослідних (2 - стан штучного гіпобіозу і 3 - через 24 год після виходу зі стану штучного гіпобіозу). Встановлено, що за стану гіпобіозу жирнокислотний спектр ліпідів сироватки крові якісно залишався незмінним, тоді як у кількісному їх вмісті спостерігався певний вірогідний перерозподіл, а саме: збільшення міристинової, пальмітинової і стеаринової, зменшення лінолевої, ліноленової і докозагексаєнової кислот. Вміст холестеролу, ліпопротеїнів низької і високої щільності залишався без суттєвих змін у сироватці крові щурів усіх груп, тоді як вірогідно зростала кількість триацилгліцеролів і ліпопротеїнів дуже низької щільності (на ~30 %) у тварин за стану штучного гіпобіозу та через 24 год після виходу з нього.

  Повний текст PDF - 388.408 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"