Полімерні матеріали (наноносії) забезпечують суттєві переваги стосовно спрямування, доставки та вивільнення лікарських речовин і відіграють роль одного з найважливіших інструментів в антисенс-терапії захворювань різноманітної етіології. Водночас проблемою для їх використання є токсичний вплив на організм тварин. Особливої актуальності набувають дослідження з розроблення ефективних носіїв нуклеотидів, які застосовуються для профілактики та лікування протеїнопатій. Вивчено транспортування та доставку олігодезоксинуклеотидів, з'єднаних з 3-ма новими полімерними носіями на основі диметиламіноетилметакрилату - MP-27, MP-2 та MP-3. Дослідження проводили на прикладі дії комплексів антисенс-олігодезоксинуклеотидів з полімерними наноносіями на клітинний пріон. Показано вплив комплексів на структуру пріонреплікувальних органів білих щурів (Rattus norvegicus var. alba, лінії Wistar). Встановлено, що полімерні комплекси на основі МР-2 та МР-3 спричиняють незначні зміни мікроструктури мозку, тонкого кишечнику та селезінки. Зокрема, на 7-му добу після інієкції в гістоструктурі головного мозку встановлено порушення проникності внутрішньомозкових капілярів та зменшення кількості нейронів в полі зору. У тонкому відділі кишечнику встановлено руйнування ентероцитів, розтягнення серозної оболонки та збільшення пейєрових бляшок. На гістологічних препаратах селезінки виявлено збільшення розмірів поодиноких фолікулів. Водночас дія носія МР-27 не викликає порушень у структурі тонкого кишечнику, селезінки та головного мозку як окремо, так і в комплексі з антисенс-олігодезоксинуклеотидами. Отже, полімерний носій МР-27 на основі диметиламіноетилметакрилату може бути використаний для транспортування діючих речовин у разі конструювання лікарських засобів.

  Повний текст PDF - 974.182 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"