Зростання антропічного впливу на водне середовище загострило проблему виживання організмів за стресових умов, які первинно створюються накопиченням токсичних речовин. Відомо, що організм гідробіонтів має багато засобів біохімічної адаптації різного ступеня складності, які надають змогу йому успішно пристосовуватися до дії токсикантів. Одним з них є перебудова шляхів ліпідного метаболізму. Тому важливим було дослідження фосфоліпідного складу тканин печінки та зябер риб, взятих з водойм з різним характером антропогенного навантаження. Встановлено відмінності у вмісті загальних ліпідів і класів фосфоліпідів у клітинах зябер і печінки карася та окуня, взятих з різних водойм. Фосфоліпідний склад клітин зябер карася та окуня має схожий характер у міжвидовому порівнянні, що характерно для тканин, неспецифічних запасати ліпіди. Проте фосфоліпідний склад клітин печінки карася та окуня характеризується чіткими міжвидовими відмінностями за вмістом окремих класів фосфоліпідів, що, ймовірно, спричинено особливостями перебігу фізіолого-біохімічних процесів у клітинах печінки цих видів риб. Оскільки кожен фосфоліпід бере участь у виконанні загальних мембранних функцій клітин, то збереження сталості складу забезпечує оптимальну фізико-хімічну структуру мембран та їх властивості. Коливання у складі структурних ліпідів відіграють важливу роль у процесах адаптації, а високий рівень структурних ліпідів забезпечує стійкість (стабілізацію, ущільнення) мембран до дії різних чинників середовища і забезпечує нормальну роботу вбудованих у мембрану білків і рецепторів. Ці зміни також можуть розглядатися як адаптивні реакції організму і можуть бути використані як індикативні під час визначення стану середовища існування.

  Повний текст PDF - 971.541 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"