Проведено дослідження краніометричних показників дорослих сайгаків штучно ізольованої асканійської субпопуляції, яка утворена в результаті завозу тварин калмицької популяції. Встановлено, що середній показник мінливості (за шести ознаками) черепів самців сайгаків становить <$E3,19~symbol С~0,41> %, самок - <$E2,9~symbol С~0,38> %; за всіма показниками, самці достовірно перевищують самок (<$Ep~<<~0,001>). Встановлено відносну слабку кореляційну залежність між окремими промірами і коливається вона у відносно великих межах як у самців - від 0,18 до 0,98; так і у самок - від 0,10 до 0,96). Найбільші значення коефіцієнта кореляції припадають на змінення кондилобазальної довжини черепа з основною його довжиною (r відповідно 0,98 та 0,96) та довжиною діастеми (r відповідно 0,65 та 0,88); основної довжини черепа з довжиною діастеми (r відповідно 0,64 та 0,85), та міжорбітальною шириною з шириною черепа в області орбіт (r відповідно 0,80 та 0,87). У меншій мірі скорельованими виявилися змінення величин міжорбітальної ширини з основною довжиною черепа (r відповідно 0,19 та 0,16), з довжиною діастеми (r відповідно 0,24 та 0,27) та з кондилобазальною довжиною черепа (r відповідно 0,18 та 0,30), а також основною довжиною черепа з його шириною в області орбіт (r відповідно 0,26 та 0,32). Черепи сайгаків асканійської субпопуляції (як самців, так і самок) за кількісними ознаками достовірно перевищують аналогічні показники тварин калмицької популяції. Більш детальний аналіз ступеня та характеру окремих факторів на морфологічну мінливість сайгаків асканійської субпопуляції допоможе опрацювати подальші програми з його реінтродукції.