Надано дані про вміст важких металів у крові, молоці і тканинах окремих органів на тлі експериментального п'ятидобового введення сульфату кадмію в раціон лактуючих корів. Встановлено зв'язок між тривалістю згодовування кадмію сульфату лактуючим коровам та його вмістом у раціоні з рівнем окремих важких металів у артеріальній і венозній крові, молоці, рідині рубця й тканинах організму.Досліджено вміст заліза, цинку, міді, хрому, нікелю, свинцю, кадмію і кобальту в тканинах голови, грудного та черевного відділів організму медоносних бджіл, які утримувалися за умов сертифікованого органічного виробництва та на гірській пасіці Карпат. Встановлено, що агроекологічні умови органічного сільськогосподарського виробництва сприяють вірогідному зниженню вмісту кобальту у досліджених тканинах бджіл з вираженою тенденцією до нижчого рівня заліза і міді у порівнянні з їх величинами вмісту у тканинах бджіл з пасіки гірської зони Карпат. Вміст нікелю у тканинах з грудного і черевного відділів бджіл за умов органічного виробництва був нижчим, а голови - вірогідно вищим, ніж у бджіл з пасіки за агроекологічних умов Карпат. За результатами досліджень обговорено визначальний вплив агроекологічних умов утримання та живлення бджіл на показники мінерального обміну та життєдіяльності бджіл.Проведено дві серії досліджень тканин і продукції медоносних бджіл з різних агроекологічних зон Карпатського регіону України. Дослідження першої серії проведено у весняно-літній період за агроекологічних умов Західного регіону України з різною інтенсивністю техногенного навантаження - пасіки, що перебували на відстані 15 км (I дослідна) і 30 км (II дослідна) від промислового центру, як екологічної зони інтенсивного техногенного навантаження, де утримувались бджолосімії контрольної пасіки. Другу серію досліджень проведено в агроекологічних зонах з різним антропогенним навантаженням на довкілля - у низинній, передгірній та гірській зонах Карпат. Контролем визначено пасічниче господарство, яке знаходилося в низинній агроекологічній зоні. Дослідними визначено пасічничі господарства передгірної та гірської зон. Зразки тканин бджіл і продукції відібрано з 3 - х вуликів з кожної зони у весняно-літній період і визначено концентрацію окремих важких металів (Fe, Сu, Ni, Cr, Zn, Pb і Cd) на атомно-абсорбційному спектрофотометрі СФ-115 ПК. У результаті проведених досліджень встановлено, що утримання медоносних бджіл за агроекологічних умов з незначним рівнем техногенного забруднення супроводжується нижчим вмістом важких металів у продукції бджільництва. Вірогідно нижчу концентрацію Fe, Zn, Cu, Cr, Ni, Pb, Cd встановлено у тканинах голови медоносних бджіл, які утримувалися на відстані 15 - 30 км від зони інтенсивного техногенного навантаження. У тканинах грудей медоносних бджіл I і II дослідних груп встановлено вірогідно нижчу концентрацію Fe, Zn, Cu, Ni та Pb і вірогідно вищу концентрацію Cr у порівнянні з вмістом їх у тканинах бджіл контрольної групи. У тканинах черевця встановлено вірогідно нижчу концентрацію всіх досліджених важких металів крім Cu, яка не відрізняється від показника контрольної групи. Встановлено, що агроекологічні умови передгірної та гірської зон Карпат з різним антропогенним навантаженням сприяють вірогідному зниженню вмісту Cu та Ni у тканинах голови, грудного та черевного відділу медоносних бджіл, а також у меді та бджолиному обнижжі на тлі суттєвого зниження у цій продукції (до слідових залишків) Pb та Cd. Узагальнено результати досліджень щодо можливого використання продуктів бджільництва як біоіндикатора екологічного забруднення природного середовища важкими металами. За результатами досліджень обговорено визначальний вплив агроекологічних умов утримання і живлення медоносних бджіл на показники мінерального складу продукції бджільництва.

  Повний текст PDF - 320.625 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"