Вплив селену і вітаміну Е на біогідрогенізацію ненасичених жирних кислот у рубці відгодівельної ВРХ

Білаш, Ю. П.; Голубець, О. В.; Цісарик, О. Й.; Вудмаска, І. В.

Досліджено вплив додавання до раціону корів селену та вітаміну Е у рекомендованих (0,3 і 100 мг/кг сухої речовини) та підвищених (0,5 і 300 мг/кг сухої речовини) кількостях на ізомерний склад жирних кислот плазми крові. Збільшення вмісту селену та вітаміну Е викликало зростання частки непарних та розгалужених жирних кислот у плазмі крові корів. Сумарна кількість мононенасичених жирних кислот перевищувала відповідний показник корів контрольної групи, а сума поліненасичених жирних кислот була меншою, ніж у контролі, що, головним чином, пов'язано з різницями у вмісті олеїнової та лінолевої кислот. Додавання селену та вітаміну Е змінювало спрямованість біогідрогенізаційних процесів у рубці, на що вказує зменшення за їх згодовування частки транс10-18:1 та транс10, цис12-18:2 і збільшення частки транс11-18:2 та цис9, транс11-18:2 ізомерів.Досліджено вплив додавання до раціону відгодівельних бугайців селену та вітаміну E у рекомендованих нормами (0,3 і 100 мг/кг сухої речовини корму) та підвищених (0,5 і 300 мг/кг сухої речовини корму) кількостях на жирнокислотний склад ліпідів вмісту рубця з урахуванням ізомеризації поліненасичених жирних кислот (ЖК). Установлено, що рекомендована нормами доза селену та вітаміну E не впливає на співвідношення ЖК у рубці. Введення до складу раціону підвищеної дози вказаних сполук посилює біогідрогенізаційні процеси, що виявляється зменшенням у складі ЖК частки олеїнової та лінолевої кислот і збільшенні частки стеаринової кислоти. Серед ненасичених ізомерів виявлено збільшення частки біологічно активних транс11-18:1 і цис9,транс11-18:2 та зменшення частки транс10-18:1 і транс10,цис12-18:2 кислот. Збільшилася також частка ЖК транс13-18:1, транс14-18:1, транс13-18:1 і цис15-18:1, які є продуктами біогідрогенізації ліноленової кислоти.


	Наукова періодика України		Біологія тварин