Висока концентрація солі у грунтовому розчині спричиняє осмотичний та іонний стреси, вторинний окислювальний стрес, пригнічення росту та розвитку рослин і, як наслідок, зниження врожайності важливих сільськогосподарських культур. Гречка (Fagopyrum esculentum Moench.) належить до групи солечутливих рослин-глікофітів, але здатність витримувати засолення у цієї культури вища у порівнянні з багатьма іншими культурами. Вплив засолення на загальний вміст фенольних сполук, антоціанів і ТБК-активних продуктів як показника перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) у рослинах гречки (с. Українка) визначали на 48, 72 год (сольовий шок), через 7 діб (сольовий стрес) впливу NaCl. Рослини вирощували на і поживному середовищі Хогланда - Арнона з/без додавання 100 мМ NaCl. Максимальний рівень ПОЛ мембран виявляли через 72 год дії солі: вміст ТБК-активних продуктів зростав у надземній частині (відповідно 130 і 204 % на листках і стеблах). За 7-добового сольового стресу концентрація ТБК-активних продуктів знижувалася у порівнянні з контролем у листках і коренях, залишаючись на високому рівні у стеблах. Загальний вміст фенольних сполук був значно вищим у наземних частинах рослин. Концентрація фенолів у коренях за обробки NaCl на різних часових точках експерименту була в межах від 35,55 до 64,95 мкг/г сухої речовини, у листках - від 98,36 до 112,49 мкг/г сухої речовини. У стеблах сума фенольних сполук була на рівні 80,71 - 108,32 мкг/г сухої речовини. Через 48 год впливу NaCl загальний вміст фенолів знизився на 51 та 26 % у коренях і листках, відповідно. Ця тенденція зберігалася і на 3-тю добу експерименту. На 7-му добу дії солі загальний вміст фенольних сполук у коренях наближався до контрольних значень, у листках він залишався достовірно нижчим, ніж у контролі. Зростання вмісту антоціанів у листках і стеблах гречки під час довготривалого впливу стресу узгоджувалося з їх антиоксидантною здатністю. Загалом короткочасний сольовий шок несприятливо позначився на фізіологічній активності рослин гречки. Поступове зниження вмісту ТБК-активних продуктів, відновлення до контрольного рівня загальної кількості фенольних сполук і зростання вмісту антоціанів за тривалішого сольового стресу свідчать про індукцію адаптивних реакцій у досліджуваних рослин.

  Повний текст PDF - 242.679 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"