Розглянуто проблему техногенного забруднення грунту нафтою і механізми адаптації різних рослинних організмів до несприятливих умов зростання. Виявлено стійкі види рослин, зокрема, зі злакових - осока шорстковолосиста Carex hirta L., а з бобових - конюшина, люцерна, боби і соя. З'ясовано, що за дії нафтового забруднення рослини запускають цілий каскад змін, який досягається перебудовою комплексу морфологічних і фізіолого-біохімічних адаптаційних механізмів, зокрема, змінюється вміст хлорофілів a та b, збільшується кількість каротинів, фенолів, проліну, порушується гормональний баланс, синтезуються стресові білки та ін. Це свідчить про фізіологічну адаптацію стійких рослин до нафтового забруднення. Видимі зміни відбуваються завдяки зменшенню ростових показників надземної частини й активного розвитку кореневої системи, причому ключову роль у пристосуванні рослини до стресу відіграє саме коренева система. Вивчення фізіолого-біохімічних шляхів адаптації стійких рослин до нафтового забруднення є важливим для наукового обгрунтування рекомендацій щодо способів рекультивації забруднених територій. Виявлено, що рослини Carex hirta L. пришвидшують процес біодеградації нафти, сприяють зростанню чисельності основних фізіологічних груп мікроорганізмів у ризосфері коренів і створюють умови для вторинного заростання нафтозабрудненого грунту бобовими рослинами. Це надає підстави рекомендувати довгокореневищний вид Carex hirta L. як екологічно пластичний і життєздатний за умов нафтового забруднення грунту для фіторемедіації територій, забруднених нафтою та нафтопродуктами. А бобові рослини завдяки симбіотичній фіксації азоту атмосфери, підвищують біохімічну активність грунту, що призводить до його самоочищення. Одердано два патенти (2006, 2011).

  Повний текст PDF - 313.155 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"