Встановлено, що нові похідні 2-аміно-5-бензилтіазолу мали токсичну дію щодо пухлинних клітин різного тканинного походження (Finiuk et al., Biopolym. Cell, 2017; Finiuk et al., Ukr. Biochem. J., 2018). Вивільнення хіміотерапевтичних препаратів у навколишнє середовище може спричинити несприятливий вплив на екосистеми. Для подальшого впровадження цих похідних як потенційних протипухлинних агентів необхідно з'ясувати питання їх генотоксичності й цитотоксичного впливу на рослини, які виконують важливу трофічну функцію в екосистемах. Мета роботи - оцінити потенційну генотоксичну активність нових похідних N-(5-бензил-1,3-тіазол-2-іл)-3,5-диметил-1-бензофуран-2-карбоксамід (1) і 2,8-диметил-7-(3-трифтор метил-бензил)піразоло[4,3-e]тіазоло [3,2-a]піримідин-4-он (2). У роботі використовували Allium cepa анателофазний тест для визначення генотоксичності досліджуваних речовин. Також оцінювали гострі токсичні ефекти за показниками інгібування поділу клітин, проростання насіння та росту коренів Allium cepa. Речовина 1 (10 мкМ) і речовина 2 (1 і 10 мкМ) не спричиняли цитотоксичного ефекту щодо A. cepa. Речовина 1 у концентрації 100 мкМ, яка в 10 разів перевищує значення IC50 для пухлинних клітин, спричиняла достовірне інгібування росту коренів і пригнічення проростання насіння цибулі. Результати анателофазного аналізу вказують на відсутність генотоксичної дії речовин 1 у концентрації 10 мкМ та 2 у концентраціях 1 і 10 мкМ. Речовини 1 (10 мкМ) і 2 (1 і 10 мкМ) не індукують зменшення мітотичного індексу та не впливають на про-, мета-, ана- і телофазний індекси. Комерційно доступний протипухлинний препарат доксорубіцин (0,1 і 1 мкМ) достовірно пригнічував проростання насіння Allium cepa, інгібував ріст коренів, мітотичний рівень і підвищував рівень хромосомних аберацій. Речовини 1 і 2 у діапазоні концентрацій, які відповідають значенню IC50 для пухлинних клітин, а також 2 у дозі, яка в 10 разів перевищує значення IC50 для пухлинних клітин, не проявляли цитотоксичну (інгібування поділу клітин, проростання насіння і росту коренів Allium cepa) та генотоксичну активності (підвищення рівня хромосомних аберацій) в Allium тесті. Одержані результати дають первинну інформацію про можливість використання синтетичних похідних 2-аміно-5-бензилтіазолу - сполук 1 і 2 - як нових aнтинеопластичних чинників, що не матимуть негативних побічних впливів на рослини. Необхідно провести додаткові експерименти для оцінки несприятливого впливу нових похідних 2-аміно-5-бензилтіазолу в широкому спектрі концентрацій для прогнозування екологічної токсичності й генотоксичності досліджуваних речовин.

  Повний текст PDF - 1.798 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"