Встановлено, що за промислових умов у всіх видів наприкінці вегетаційного періоду максимально інтенсивно акумулювався цинк. Найвищий фітоекстракційний потенціал більшості важких металів мала P. italica, тоді як для A. negundo і A. hippocastanum характерним був середній коефіцієнт накопичення важких металів. У разі поліелементного забруднення довкілля надлишкова акумуляція важких металів у листках деревних рослин призводила до активації процесів пероксидного окиснення ліпідів. Незначне зростання в листках P. italica вмісту ТБК-активних сполук за високого рівня накопичення важких металів свідчило про достатньо низьку інтенсивність вільнорадикальних процесів у їх клітинах. З іншого боку, згадані токсиканти навіть у мінімальних концентраціях призводили до інтенсифікації пероксидного окиснення ліпідів в асиміляційних органах A. hippocastanum, на що вказує зростання вмісту ТБК-активних продуктів більш ніж утричі. У відповідь на стресову дію важких металів відбуваються перебудови у складі поверхневого шару кутикули листків деревних рослин. Досить інформативним показником стану кристалічної структури поверхневих ліпідів кутикули є терпеноїди. Причому A. negundo характеризувався більш різноманітним спектром терпеноїдних сполук. Загальновстановленою особливістю для видів зі середнім коефіцієнтом накопичення переважної більшості токсикантів було підвищення вмісту практично всіх груп терпеноїдів, а особливо середньополярних. Натомість у P. italica (виду з високим фітоекстракційним потенціалом досліджуваних важких металів) їх кількість, навпаки, зменшувалася.

  Повний текст PDF - 1.721 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"