Одержання подвоєних гаплоїдів тетраплоїдної пшениці є важливим етапом селекційного процесу. Тверда пшениця малочутлива до методу культури пиляків. Сьогодні у світі для одержання лінійного матеріалу пшениці твердої використовують метод віддаленої гібридизації. Досліджено ефективність цього методу з одночасною адаптацією його до генотипів і агрокліматичних умов регіону Півдня України. Матеріал дослідження - сорти і гібриди пшениці твердої ярої. Для запилення (як гаплопродюсер) використано пилок кукурудзи і сорго. Проведено синхронізацію строків цвітіння пшениці та рослин-запильників. Визначено, що оптимальним для використання як запильника є вирощування кукурудзи за умов штучного клімату до фази трьох - чотирьох листків із подальшою висадкою на польові ділянки. За польових умов цвітіння кукурудзи починається на початку червня, тоді як цвітіння пшениці твердої - наприкінці травня. У зв'язку з цим проводили кастрацію і запилення не головного колосу (що є найпродуктивнішим), а колосся підгонів. Слід зазначити, що гібридизація та подальший розвиток зернівки пшениці твердої відбувалися за умов повітряної та грунтової посухи, що також є фактором, який лімітує використання цього методу для одержання подвоєних гаплоїдів пшениці твердої ярої. Проаналізувано вплив 5-ти варіантів післязапильної обробки квіток на утворення зернівок. Застосовано розчини гормонів різної природи і 2 способи дорощування запиленого колосся: в полі та за умов штучного клімату. Визначено найефективніші варіанти обробки запилених квіток.

  Повний текст PDF - 978.049 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"