Мета огляду - аналіз даних літератури, пов'язаних із практичним застосуванням різноманітних похідних дифтерійного токсину. Дослідження взаємодії дифтерійного токсину з чутливими і резистентними клітинами ссавців проводили вже протягом відносно тривалого часу, однак й дотепер існують деякі нерозв'язані проблеми, що стосуються молекулярних механізмів його функціонування. Нативний дифтерійний токсин (ДТ) і частини його молекули, які зберігають токсичність, використовують як інструменти у новітніх біотехнологічних методах специфічного знищення підтипів клітин у багатоклітинних організмах. Нові рекомбінантні похідні ДТ періодично одержують у лабораторіях у всьому світу. У біологічних дослідженнях аналоги ДТ є зручними інструментами для вивчення функцій природного токсину. Нетоксичний аналог ДТ, протеїн CRM197, вже введено в клінічну практику як компонент вакцин і протипухлинний агент. Терапія спрямованими токсинами на основі ДТ є потенційно перспективною для лікування раку, тому вивчення його похідних дифтерійного токсину має велике значення для біотехнології та медицини.

  Повний текст PDF - 314.538 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"