Мета роботи - вивчити зміни противірусної активності ліпополісахариду Pseudomonas chlororaphis subsp. aureofaciens за модифікації його координаційними сполуками олова (IV) і германію (IV), синтезованими на основі гідразидів ароматичних, піридинкарбонових кислот і відповідних гідразонів ароматичних альдегідів. Для модифікації ліпополісахариду P. chlororaphis subsp. аureofaciens УКМ-306 було вибрано широкий ряд координаційних сполук германію (IV) та олова (IV). Вивчення антивірусної активності ліпополісахариду та його модифікованих препаратів (1-35) на моделі "Вірус тютюнової мозаїки - надчутлива рослина" показало, що багато з досліджуваних препаратів виявляють високу антивірусну активність, що пов'язано з їх складом і структурними особливостями. Такі препарати становлять інтерес як перспективні агенти у боротьбі з вірусними захворюваннями рослин. Антивірусна дія препаратів (% інгібування, I, %), що нейтралізує інфекційність вірусу, залежить від: металу-комплексоутворювача [сполуки олова (IV) активніші (I, % 65 - 79) у порівнянні з комплексами германію (IV) (I, % 26 - 62)], кількості функціональних груп у молекулах лігандів [(гідразонні комплекси олова (IV) активніші (I, % 69 - 79) за гідразидні (I, % 48 - 63)], а також від форми ліганду, що координується, у поєднанні з різними замісниками [комплекси із саліцилоїлгідразонами 4-метокси- (I, % 71), 4-гідроксибензальдегідів (I, % 77) та пірогалолу (I, % 72) з кетонною O(C=O)-N(CH=N) формою ліганду більш активні, ніж з енольною O(C-O)-N(CH=N) формою ізонікотиноїлгідразонів тих самих альдегідів (I, % 32 - 63)]. Уведення 2-х замісників (OH- і Br-) у гідразидний фрагмент молекули гідразону суттєво підвищує активність комплексів олова (IV) з енольною формою ліганду (I, % 79).

  Повний текст PDF - 158.408 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"