Стимуляція яєчників ссавців із застосуванням гонадотропних гормонів є невід'ємним етапом допоміжних репродуктивних біотехнологій. Водночас відомо, що гормональна стимуляція призводить до овуляції гамет із різною здатністю до подальшого розвитку. Необхідність дослідження динаміки зміни у функціональному стані гамет та ембріонів зумовлює пошук додаткових клітинних параметрів та методичних підходів щодо їх визначення. Методом імпульсної кондуктометрії визначали питому електричну провідність одно-, дво- та восьмиклітинних ембріонів мишей, яких було одержано після гормональної стимуляції яєчників тварин. Показано, що після запліднення та на перших трьох стадіях розвитку ембріонів значення їхньої електричної провідності поступово змінюються, а характер розподілу цього параметра стає більш однорідним. Для зигот мишей діапазон значень електричної провідності становить (<$E 2,16~symbol Ш~7,38)~cdot~10 sup -3> См/м. Для дво- та восьмиклітинних ембріонів діапазон значень питомої електричної провідності становить (<$E 1,54~symbol Ш~6,12)~cdot~10 sup -3> та (<$E 1,21~symbol Ш~5,55)~cdot~10 sup -3> См/м, відповідно. Проведені дослідження свідчать про те, що електрична провідність є чутливим параметром, який надає змогу виявити приховані порушення функціонального стану ембріонів та дослідити динаміку його зміни. За методом Hoechst-фарбування досліджено стан ядерного матеріалу ембріонів з морфологічними порушеннями. На основі одержаних та літературних даних обговорено можливі механізми розвитку апоптозу в ранніх ембріонах миші.

  Повний текст PDF - 337.135 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"