Мета роботи - систематизація сучасних уявлень про зміну парадигм глобалізації та міжнародної конкуренції внаслідок поширення глобальних мереж і ланцюгів вартості. Розвиток глобальних ланцюгів вартості (ГЛВ) відбувався внаслідок двох "розподілів" глобалізації: глобальна конкуренція проявляється на рівні секторів і компаній (з середини ХIХ ст.); виникає концепція торгівлі завданнями (наприкінці ХХ ст.). Проаналізовано вплив глобалізації на міжнародну конкурентоспроможність ЄС і країн, що розвиваються, у торгівлі кінцевою продукцією та завданнями. Модель враховує відмінності заробітної плати, розрив у технологіях і торговельні витрати, що дозволяє оцінити порівняльні переваги окремих секторів або сегментів ГЛВ. Визначено ознаки концепції глобальних мереж виробництва: "імпорт для виробництва" й "імпорт для експорту", які визначають міжнародну конкурентоспроможність на основі створення внутрішньої доданої вартості. Окреслено, що конкурентоспроможність економіки визначається позиціями країни у ГЛВ, а підвищення продуктивності компаній залежить від їх залучення у сегменти (завдання) із високим рівнем доданої вартості.

  Повний текст PDF - 681.436 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"