Мета роботи - аналіз теоретико-методологічних підходів до вивчення національної економіки як складної відкритої господарської системи, що обумовлює необхідність уточнення сутності, структури і типологізації економічних систем, їх місця та ролі у світовій економіці. Зроблено огляд найбільш поширених підходів до визначення сутності економічної системи (функціонального, структурно-морфологічного, інформаційного та генетичного) та підходів до визначення її структурних елементів. Запропоновано авторське визначення економічної системи як складної, фрактальної, гетерархічної цілісності підсистем та елементів економіки, процесуальними атрибутами якої є самоорганізація, саморозвиток, історичність та людинорозмірність. Обгрунтовано, що основні параметри стійкості економічної системи визначаються конкретними показниками, вихід за межі яких свідчить про перехід системи в нестійкий стан. Проаналізовано роль теорії господарського порядку як методологічної основи визначення ключових властивостей і характеру економічних систем. Зроблено висновок, що перехідна економіка нового типу є складним феноменом, який поєднує загальні риси, притаманні всім трансформаційним процесам; особливі ознаки, характерні для транзитивних країн, що розвиваються; та унікальні властивості, притаманні економікам певних країн світу.

  Повний текст PDF - 402.238 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"