Досліджено економічний зміст категорій "рента" та "квазірента", виокремленню їх основних форм, що виникають у рамках відносин у науково-інноваційній сфері, а також аналізу специфіки формування цих доходів в умовах сучасної інноваційної економіки. Уточнено зміст категорії "рента" як форми доходу, що виникає в ході відносин щонайменше трьох суб'єктів; у випадку науково-інноваційної ренти - це: утримувач патенту чи власник ліцензії, промисловий капіталіст і найманий працівник, який створює новий чи вдосконалений продукт; в окремих випадках четвертим суб'єктом рентних відносин є найманий дослідник. У рамках цих відносин додатковий прибуток, що отримують підприємці у випадку комерційного успіху, визначено як технологічну (інноваційну) квазіренту, яка може змінюватися зворотно пропорційно по відношенню до науково-інноваційної ренти. Доведено, що країни з інноваційною економікою, виступаючи головними отримувачами науково-інноваційної ренти, можуть поступатися в отриманні технологічної квазіренти менш розвиненим державам, зокрема Китаю.

  Повний текст PDF - 286.731 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"