Теоретично узагальнено світовий досвід щодо розвитку теорії просторового розміщення продуктивних сил як основи регіональної економіки. Розглядаючи еволюцію наукових поглядів щодо просторового розвитку територій з огляду на особливості розміщення виробництва, можна виділити та ідентифікувати кілька парадигм, які замінювали одна одну, але всі вони так чи інакше пов'язані з розміщенням продуктивних сил. Кожна з цих парадигм окремо і всі разом служать прикладом єдиного історичного процесу, що відбувається в надрах продуктивних сил. Характерною рисою методології, що грунтується на просторово-часовій парадигмі, є врахування чинників часу і простору, які, по суті, набувають якості економічних категорій. Щодо використання теоретичних доробок у практиці регіонального розвитку слід наголосити, що в програмах, стратегіях та інших нормативних документах необхідно враховувати наявність зв'язку між прогресивними і негативними тенденціями та циклічним характером розвитку економіки, у тому числі і світової, визначати чинники, які прискорюють або гальмують проходження кожного еволюційного витка, та дотримувати відповідність продуктивних сил регіону технологічному укладу виробництва.

  Повний текст PDF - 420.003 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"