Мета роботи - побудова економіко-математичної моделі поведінки економічного агента, схильного до самоорганізації, у процесі взаємодії з усталеними зовнішніми факторами. Запропоновану модель розглянуто у просторі станів у формі лінійної комбінації функцій руху економічного диполя й рівномірного матеріального потоку. Дослідження моделі надало змогу встановити залежність розміру "області стабільності", що визначає величину ресурсів, необхідних для забезпечення життєдіяльності економічного агента, від параметрів внутрішнього й зовнішнього потоків. Установлено, що економічний агент більш мотивований на протидію зовнішнім факторам, ніж на підтримку рівноважного стану.Мета роботи - побудова економіко-математичних моделей стратегій поведінки економічного агента, схильного до самоорганізації, у процесі взаємодії з негативними зовнішніми факторами за їх посилення. Запропоновані стратегії та їх моделі грунтуються на рівнянні балансу доходів-витрат, що враховує як кількісні, так і якісні характеристики. Побудовані моделі розглянуто у просторі станів у формі лінійних комбінацій функцій руху рівномірного матеріального потоку й різних просторових комбінацій економічних джерел (стоків). Дослідження моделі надало змогу встановити залежність розміру й форми "області стабільності", що визначає величину ресурсів, необхідних для забезпечення життєдіяльності економічного агента, як від параметрів внутрішнього й зовнішнього потоків, так і від обраної стратегії. Установлено, що критерієм ефективності застосовуваної стратегії може слугувати величина "коефіцієнта опору" зовнішнім факторам, зменшення якого, разом зі збереженням розміру "області стабільності", відповідає напрямку оптимізації.

  Повний текст PDF - 577.58 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"