Висвітлено теоретичні основи концепції суттєвості в обліку і звітності та надано практичні рекомендації щодо її застосування. В Україні нормативно-правове регулювання суттєвості здійснює Міністерство фінансів, воно ж є одним із суб'єктів суттєвості. Керівництво підприємства, як суб'єкт суттєвості, приймає рішення про суттєвість облікової інформації, встановлюючи кількісні чи якісні характеристики суттєвості, як правило, в обліковій політиці підприємства. Об'єктами суттєвості є діяльність підприємства в цілому, окремі господарські операції та об'єкти обліку, статті фінансової звітності. Мінфіном рекомендовані кількісні характеристики суттєвості шляхом встановлення порогів суттєвості для об'єктів обліку і господарських операцій та статей фінансової звітності. Суттєвість застосовується виключно для кожного конкретного підприємства - суб'єкта господарювання з урахуванням рекомендацій Мінфіну, але в будь-якому випадку треба керуватись професійними судженнями, не перевищуючи граничну межу рекомендованих порогів суттєвості. Відсутність чіткої методики визначення суттєвості, з одного боку, сприяє застосуванню концепції суттєвості за конкретних умов, з іншого - знижує порівнянність показників фінансової звітності.

  Повний текст PDF - 257.023 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"