Мета роботи - визначення основних складових регіональної соціо-еколого-економічної системи (СЕЕС) і можливості їх взаємодії за умов сталого розвитку, адже сталий розвиток СЕЕС розглядається як стійкість кожної з підсистем і системи в цілому, а в широкому сенсі - це динамічне функціонування всієї системи, включаючи усі види стійкості. Для забезпечення переходу на шлях сталого екологоорієнтованого розвитку увагу необхідно звернути на формування головних принципових схем і механізмів, оскільки саме в даній системі визначаються особливості природних, соціальних і господарських умов функціонування регіону. Комплексне вирішення проблем еколого-економічного та соціального розвитку регіонів - це, безумовно, актуальне завдання сучасності. Суспільство, яке безпосередньо впливає на стан навколишнього середовища, експлуатуючи природно-ресурсний потенціал планети, визначає рівень здоров'я, забезпеченості необхідними продуктами харчування, депопуляції населення, тобто все те, що формує рівень життя суспільства на цій території в даний момент і впливає на майбутні покоління. У свою чергу, рівень життя населення багато в чому визначає екологічну ситуацію. Можливість функціонування СЕЕС на регіональному рівні повинна базуватися на: виявленні специфічних особливостей регіонів; визначенні рівня розвитку продуктивних сил і виробничих стосунків; визначенні відповідності наявного правового базису для здійснення сталого розвитку в регіоні.

  Повний текст PDF - 294.494 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"