Проаналізовано зміст аудиту як професійної практики, що виникла та розвивається в системі тристоронніх відносин. Тристоронні відносини розглянуто як об'єктивну форму існування аудиту як такого. Такий підхід дозволив прослідкувати зміни в уявленнях про аудит у взаємозв'язку зі змінами характеру відносин, які складаються між користувачем та відповідальною стороною. Основні метаморфози відбуваються внаслідок розвитку відносин власності та відносин контролю з боку користувача до відповідальної сторони. Імплементація аудиту у країнах посттоталітарної економіки відбувалась за умов, що відповідали найнижчому рівню організації відносин "користувач - відповідальна сторона", а саме: домінування відносин власності та прямого контролю користувачів по відношенню до відповідальної сторони. Такий тип організації відносин "користувач - відповідальна сторона" мав об'єктивним наслідком формування завдань аудиту через делегування частини контрольних функцій незалежному суб'єкту - аудитору. Цим пояснюється спосіб відокремлення аудиту від інших видів контролю через застосування ознаки "незалежний" у формулюваннях його змісту. Розвиток відносин "користувач - відповідальна сторона" мав наслідком втрату відносин власності та відносин контролю. Такий тип відносин формує новий зміст завдань аудиту - зменшення інформаційних ризиків шляхом проведення незалежної оцінки фінансової інформації. Таким чином, ідентифіковано конфлікт між історично сформованим уявленням про аудит як форму або метод незалежного фінансового контролю та його актуальним станом як формою оцінки фінансової інформації та за допомогою методу зменшення інформаційних ризиків.

  Повний текст PDF - 275.109 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"