Проблема гнійно-запальних ускладнень при травмах допоміжного апарату ока залишається актуальною для клінічної офтальмохірургії, оскільки дані стани нерідко обумовлюють тяжкий перебіг перед- і післяопераційного періоду, що проявляється порушенням загальних і місцевих механізмів регулювання, генералізацією процесу та затримкою загоєння ран. Мета дослідження - вивчення видового складу мікрофлори ран допоміжного апарату ока, визначенні чутливості виділених мікроорганізмів до найчастіше вживаних антибіотиків та їх здатності утворювати біоплівки. Досліджено видовий склад мікрофлори ран 53 пацієнтів із травматичними пошкодженнями допоміжного апарату ока впродовж 2018 - 2019 років. Здійснено обстеження мазків із ран із подальшим дослідженням видового складу й ідентифікацією мікроорганізмів, які проводили з використанням класичних бактеріологічних методик. Ідентифіковано 67 штамів мікроорганізмів. Домінуючим виявився Staphylococcus aureus, друге місце зайняв Acinetobacter spp., третє - Micrococcus spp. Частота виділення мікроорганізмів у монокультурі з ран становила 33 (66 %), у 17 (34 %) випадках - в асоціаціях. Досліджено чутливість виділених штамів до найчастіше вживаних антибіотиків, серед яких найбільш активним виявився гатифлоксацин. Проведено оцінку формування біоплівок штамами S. aureus, оскільки він є коменсалом і превалює в етіології ранової інфекції (31 %). Висновки: встановлено, що у штамів S. aureus (n = 21), які виділили з ран пацієнтів, в 15 випадках (71 %) спостерігалась висока здатність до формування біоплівок, в 6 випадках (29 %) відмічалось помірне біоплівкоутворення.

  Повний текст PDF - 1.843 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"