Нині проводяться пошуки та ідентифікація факторів ризику розвитку та факторів прогнозу діабетичної макулопатії (ДМП) у хворих на цукровий діабет 2-го типу (ЦД2). Тромбоцитарний фактор росту (Platelet-Derived Growth Factor - PDGF) є важливим регуляторним поліпептидом, який в умовах гіпоксії та ішемії стимулює проліферацію ендотеліальних клітин і неоангіогенез, підвищує проникність капілярів. Це обгрунтовує необхідність його досліджень при діабетичних ушкодженнях сітківки при ЦД2. Мета роботи - визначити вплив PDGF на розвиток рецидивів при хірургічному лікуванні діабетичної макулопатії у хворих на ЦД2. Під спостереженням перебували 313 хворих на ЦД2 (313 очей) із ДМП та початковою (1-ша група; n = 40), помірною або тяжкою непроліферативною діабетичною ретинопатією (НПДР; 2-га група; n = 92) та проліферативною діабетичною ретинопатією (ПДР; 3-тя група; n = 181). Рівень тяжкості ДР і ДМП встановлювали відповідно до Міжнародної клінічної шкали тяжкості діабетичної ретинопатії і діабетичної макулопатії Американської академії офтальмології (2002): 78 хворим (78 очей) провели закриту субтотальну вітректомію; 85 хворим (85 очей) - закриту субтотальну вітректомію з пілінгом внутрішньої пограничної мембрани сітківки; 81 хворому (81 око) - закриту субтотальну вітректомію з пілінгом внутрішньої пограничної мембрани сітківки у поєднанні з панретинальною лазеркоагуляцією; 69 хворим (69 очей) - факоемульсифікацію катаракти у поєднанні із закритою субтотальною вітректомією, пілінгом внутрішньої пограничної мембрани сітківки та панретинальною лазеркоагуляцією. У крові всіх пацієнтів до хірургічного втручання було визначено рівень PDGF-BB методом імуноферментного аналізу (R&D Systems, США). У контрольну групу увійшли 95 осіб. Для статистичної обробки отриманих даних використовували програму Statistica 10 (StatSoft, Inc., США). Встановлено, що вміст PDGF у крові хворих на ЦД2 із ДМП був підвищеним при помірній та вираженій НПДР (2-га група) та при ПДР (3-тя група) у порівнянні з контролем у 1,6 та 2,2 раза відповідно (p << 0,001). За наявності рецидивів уміст PDGF у крові до початку хірургічного лікування ДМП був значуще вище (у 1,3 - 1,4 раза; p << 0,001), ніж за їх відсутності. Побудована регресійна модель розрахунку ймовірності розвитку рецидивів хірургічного лікування ДМП залежно від початкового рівня у крові PDGF з точністю прогнозу 89,8 % (p << 0,001); критичний рівень PDGF для розвитку рецидивів становив 51,8 нг/мл. Висновки: отримані результати довели патогенетичне значення PDGF у прогресуванні ДМП, а також його значення для виникнення рецидивів хірургічного лікування.

  Повний текст PDF - 1.939 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"