Показані результати зміни вмісту VEGF в сльозовій рідині (СР) у пацієнтів з макулярним набряком (МН), що розвинувся внаслідок оклюзії гілок центральної вени сітківки (ЦВС), на фоні лікування ранібізумабом. Під наглядом перебувало 28 пацієнтів. Імунологічними критеріями прогнозування результатів лікування ранібізумабом може служити фоновий рівень VEGF-А в СР ока з МН, що розвинувся внаслідок оклюзії гілок ЦВС, і його співвідношення з рівнем VEGF-А в СР парного ока. Позитивний клініко- функціональний результат спостерігався в усіх випадках при початково високому рівні VEGF-А в СР (понад 1000 пг/мл), а також при нормальному і низькому рівнях VEGF-А в СР (нижче 700 пг/мл) очей з МН, що розвинувся внаслідок оклюзії гілок ЦВС, за умови перевищення його вмісту в СР парного ока. Негативний результат спостерігався при початково низькому рівні VEGF-А в СР очей з МН, що розвинувся внаслідок оклюзії гілок ЦВС, в порівнянні як з контролем, так і з парним оком, що дозволяло зробити висновок про наявність іншої причини МН, ніж підвищення рівня VEGF.

  Повний текст PDF - 859.074 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"