Проведений аналіз просторово-семантичних архетипів сакральних об'єктів угорських архітекторів розширив уявлення про самобутню творчість архітектора І. Маковеца, яка спирається на глибокі традиції народу. Генетична пам'ять творця архітектури широко виходить за межі існуючих уявлень і схем теорії архітектури та є основою творчості. Теорія архітектури існує та розвивається разом із архітектурною практикою та творчістю. Оскільки архітектурна практика відзначається різноманітністю, а архітектурна творчість і непередбачуваністю, то теорія архітектури покликана описувати, пояснювати, давати визначення, вводити поняття, впливати на практику, виявляючи тенденції та практики, і творчості в архітектурі. Процес переходу від емпіричного споглядання до абстрагування в області теорії супроводжується певними втратами емпіричного матеріалу, схематизацією. Головне, щоб у цьому процесі не втратити суттєвих рис архітектурної практики - архітектурного об'єкта, а тим більше - складного процесу і результату - архітектурної творчості. Суттєвим протиріччям теорії та творчості є аполітичність і синтетичність першої і синкретичність, сугестивність і синергійність другої. Нерідко, з погляду зовнішніх формальних ознак, твір архітектпури або творчість архітектора загалом відносять до якогось стилю, течії, напрямку. Досить часто стараються накинути методичну сітку чи матрщю стилю на твір і задовольняються якимись нерідко формальними збіжностями твору і стилю, навішуючи ярлики та таблички на архітектурні обєкти самих архітекторів. Водночас нерідко важливі, але непримітні ознаки творчості та суттєві характеристики об'єкта залишаються не визначеними. Універсальність і цінність архетипів житла предків давніх угорців (юрта, чум) і святість архетипів християнської святині (купол, вежа) у творчому світі І. Маковеца виступають як рівнозначні категорії-репрезентанти найвищих цінностей - просторових засобів виживання кочівників, що переплавляються у сакральні форми християнської традиції.Проведений аналіз просторово-семантичних архетипів сакральних об'єктів угорських архітекторів розширив уявлення про самобутню творчість архітектора І. Маковеца, яка спирається на глибокі традиції народу. Генетична пам'ять творця архітектури широко виходить за межі існуючих уявлень і схем теорії архітектури та є основою творчості. Теорія архітектури існує та розвивається разом із архітектурною практикою та творчістю. Оскільки архітектурна практика відзначається різноманітністю, а архітектурна творчість і непередбачуваністю, то теорія архітектури покликана описувати, пояснювати, давати визначення, вводити поняття, впливати на практику, виявляючи тенденції та практики, і творчості в архітектурі. Процес переходу від емпіричного споглядання до абстрагування в області теорії супроводжується певними втратами емпіричного матеріалу, схематизацією. Головне, щоб у цьому процесі не втратити суттєвих рис архітектурної практики - архітектурного об'єкта, а тим більше - складного процесу і результату - архітектурної творчості. Суттєвим протиріччям теорії та творчості є аполітичність і синтетичність першої і синкретичність, сугестивність і синергійність другої. Нерідко, з погляду зовнішніх формальних ознак, твір архітектпури або творчість архітектора загалом відносять до якогось стилю, течії, напрямку. Досить часто стараються накинути методичну сітку чи матрщю стилю на твір і задовольняються якимись нерідко формальними збіжностями твору і стилю, навішуючи ярлики та таблички на архітектурні обєкти самих архітекторів. Водночас нерідко важливі, але непримітні ознаки творчості та суттєві характеристики об'єкта залишаються не визначеними. Універсальність і цінність архетипів житла предків давніх угорців (юрта, чум) і святість архетипів християнської святині (купол, вежа) у творчому світі І. Маковеца виступають як рівнозначні категорії-репрезентанти найвищих цінностей - просторових засобів виживання кочівників, що переплавляються у сакральні форми християнської традиції.

  Повний текст PDF - 6.312 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"