Зобов'язання у сфері туризму як цивільні правовідносини

Кохановський, В. О.

Здійснено дослідження зобов’язань у сфері туризму. Приділено увагу передусім категоріальному апарату сфери туризму у правовому регулюванні туристичних відносин; основним етапам розвитку та правового забезпечення туризму в окремих країнах, на міжнародному рівні і в Україні; поділу туризму на види і його значенню; аналізу положень концепції сталого розвитку туризму та джерелам регулювання туристичних відносин для формування більш ґрунтовних висновків щодо зобов’язань у сфері туризму в сучасному інформаційному суспільстві. Проаналізовано поняття, ознаки та юридичну природу зобов’язань у сфері туризму, їх склад, види та їх особливості у сфері туризму в Україні. Обґрунтовано важливість поділу туризму на організований і неорганізований (самодіяльний, аматорський) види та врахування їх особливостей при визначенні видів зобов’язань і договорів у сфері туризму. Надано визначення поняттю зобов’язань у сфері туризму, а також таких категорій, як “туристичний продукт”, “реалізація туристичного продукту” тощо. Детально проаналізовано договір як основну підставу виникнення, зміни та припинення зобов’язань у сфері туризму, а також особливості недоговірних зобов’язань у сфері туризму в Україні. Зроблено висновок, що перелік договорів, які можуть використовуватись у сфері туризму і бути підставою для виникнення зобов’язань у сфері туризму, на сьогодні може складатися із договорів реалізації туристичного продукту, на туристичне обслуговування, про надання туристичних послуг, договорів агентування, доручення, комісії, оренди транспортного засобу, чартеру, перевезення, фрахтування, простого товариства, комерційної концесії (франчайзингу), на готельне обслуговування, на екскурсійне обслуговування та багатьох інших, які використовуються на практиці у сфері туризму та повинні знайти відображення у законодавстві.


	Наукова періодика України		Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України