Мета роботи - оцінити причини виникнення та якість діагностики хибних аневризм (ХА) стегнових артерій (СА) після ендоваскулярних втручань. У Полтавській обласній клінічній лікарні імені М. В. Скліфосовського у 2008 - 2017 рр. у 7237 пацієнтів виконані 10 783 пункції СА для виконання діагностичних і лікувальних втручань з приводу патології серця (1- ша група) та оклюзійно-стенотичних захворювань магістральних артерій нижніх кінцівок (2-га група). У 57 (0,79 %) пацієнтів виявлені ХА СА. Усі хворі обстежені з використанням ультразвукового кольорового ангіосканування (УЗКАС). Встановлено причини виникнення ХА та особливості їх діагностики. ХА СА у середньому виявляли на (2,65 +- 2,31) доби після видалення інтродюсера. Характерні скарги мали 45 (78,9 %) хворих. За допомогою УЗКАС встановлені місце пункції, форма аневризми, її поширення та об'єм. Виявлено місцеві та загальні фактори, які сприяють виникненню післяпункційних ХА. Висновки: для профілактики виникнення ХА необхідно виконувати пункцію СА під контролем УЗКАС з чіткою локалізацією місця виконання пункції. У хворих з вираженими проявами гіпертонічної хвороби, ожиріння після проведення тромболітичної терапії доцільно широко застосовувати під ультразвуковим контролем пристрій для зупинки кровотечі типу Angio Seal. У 1-шу добу після видалення інтродюсера обов'язковим є проведення контрольного УЗКАС місця пункції. У разі виявлення наскрізного поранення артерії і формування аневризми в терміновому порядку слід виконувати відкрите оперативне втручання.

  Повний текст PDF - 312.857 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"