Смикавець їстівний (сить їстівна, чуфа, земляний мигдаль, тигрові горішки) - Cyperus esculentus L. з родини осокові (Cyperaceae) сьогодні належить до нових рослинних ресурсів харчування, які використовуються людством. Цей вид згодом може конкурувати з традиційними олійними культурами. В Україні культура чуфи відома з початку ХХ ст. Мета роботи - вивчення морфолого-анатомічної будови трави смикавця їстівного, що запропонована відділом нових культур НБС НАН України імені М. М. Гришка, та встановлення її основних діагностичних ознак. Мікропрепарати виготовляли з листків чуфи, фіксованих у суміші спирт-гліцерин-вода (1:1:1), і досліджували загальноприйнятими методами з використанням мікроскопа Item: PB-2610. Фотофіксацію результатів здійснювали фотокамерою Samsung PL50. Під час мікроскопічних досліджень рослинної сировини звертали увагу на морфологічну будову стебла, листка, структуру клітин епідерміса, тип листяної пластинки, наявність, кількість і тип продихів. Висновки: дослідили морфолого-анатомічну будову трави смикавця їстівного (чуфи). Основними морфологічними ознаками є тригранне стебло, лінійної будови, сидячі, з піхвою та паралельними жилками, без язичка й опушення, тонкі, цілокраї листки. Генеративні пагони утворюються зрідка. Основні діагностичні анатомічні ознаки листка смикавця їстівного: листяна пластинка білатерального типу, гіпостоматична, фістукоїдна. Верхня (вентральна) епідерма листка рослини крупноклітинна без продихів, нижня (дорсальна) дрібноклітинна з продихами; продихи тетрацитного типу; мезофіл слабко диференційований, чималу площу займають великі простори тонкостінної аеренхіми; в субепідермальних шарах спостерігаються численні ідіобласти з коричнево-помаранчевим вмістом; серед базисних клітин верхньої епідерми розміщені групи з 6 моторних прозорих, значно вакуолізованих або мертвих, позбавлених хлоропластів клітин, які містять воду, іноді включають дрібні кубічні кристали кальцій оксалату; провідні пучки жилки листка колатерального типу, центральний більший за бічні, бічні пучки різняться за розмірами, розміщені під верхньою епідермою та у стовпчастих ділянках паренхіми.Смикавець їстівний (сить їстівна, чуфа, земляний мигдаль, тигрові горішки) - Cyperus esculentus L. з родини осокові (Cyperaceae) сьогодні належить до нових рослинних ресурсів харчування, які використовуються людством. Цей вид згодом може конкурувати з традиційними олійними культурами. В Україні культура чуфи відома з початку ХХ ст. Мета роботи - вивчення морфолого-анатомічної будови трави смикавця їстівного, що запропонована відділом нових культур НБС НАН України імені М. М. Гришка, та встановлення її основних діагностичних ознак. Мікропрепарати виготовляли з листків чуфи, фіксованих у суміші спирт-гліцерин-вода (1:1:1), і досліджували загальноприйнятими методами з використанням мікроскопа Item: PB-2610. Фотофіксацію результатів здійснювали фотокамерою Samsung PL50. Під час мікроскопічних досліджень рослинної сировини звертали увагу на морфологічну будову стебла, листка, структуру клітин епідерміса, тип листяної пластинки, наявність, кількість і тип продихів. Висновки: дослідили морфолого-анатомічну будову трави смикавця їстівного (чуфи). Основними морфологічними ознаками є тригранне стебло, лінійної будови, сидячі, з піхвою та паралельними жилками, без язичка й опушення, тонкі, цілокраї листки. Генеративні пагони утворюються зрідка. Основні діагностичні анатомічні ознаки листка смикавця їстівного: листяна пластинка білатерального типу, гіпостоматична, фістукоїдна. Верхня (вентральна) епідерма листка рослини крупноклітинна без продихів, нижня (дорсальна) дрібноклітинна з продихами; продихи тетрацитного типу; мезофіл слабко диференційований, чималу площу займають великі простори тонкостінної аеренхіми; в субепідермальних шарах спостерігаються численні ідіобласти з коричнево-помаранчевим вмістом; серед базисних клітин верхньої епідерми розміщені групи з 6 моторних прозорих, значно вакуолізованих або мертвих, позбавлених хлоропластів клітин, які містять воду, іноді включають дрібні кубічні кристали кальцій оксалату; провідні пучки жилки листка колатерального типу, центральний більший за бічні, бічні пучки різняться за розмірами, розміщені під верхньою епідермою та у стовпчастих ділянках паренхіми.

  Повний текст PDF - 705.024 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"