Зазначено, що дослідження впливу ультрафіолетового (УФ) випромінювання свідчать, що швидкість поступального руху клітин обох видів не залежить (за умов експерименту) від інтенсивності, довжини хвилі УФ випромінювання та тривалості опромінювання на відміну від фототопотаксису та відносної рухливості клітин. Це свідчить про різницю в механізмах управління параметрами фоторуху (з одного боку, швидкістю руху, з другого - фототопотаксисом і відносною рухливістю клітин) на клітинному рівні. Вперше виявлено перетворення під дією УФ випромінювання позитивного фототопотаксису на негативний з подальшим його пригніченням за умов збільшення тривалості опромінювання. Найсильніше пригнічення фототопотаксису спостережено в області 248 - 334 нм, де, можливо, знаходяться максимуми спектрів поглинання білків, пов'язаних з руховим апаратом і фоторецепторною системою водоростей. Вплив УФ випромінювання на фоторух обох видів Dunaliella має реверсивний характер: фотоорієнтація клітин відновлюється до контрольних значень на всіх досліджених довжинах хвиль (за винятком 248 нм) через 2 год після припинення опромінювання інтенсивністю 2 Вт/<$E roman м sup 2>. Залежність фототопотаксису та рухливості клітин водоростей, що досліджували, від інтенсивності, довжини хвилі ультрафіолетового випромінювання та тривалості опромінювання свідчать про можливість їх використання як біотестів природного ультрафіолетового випромінювання.