Продовжено розгляд особливостей побудови системи електроживлення дослідно-промислової технологічної установки для нанесення багатокомпонентних покриттів іонно-плазмовим методом. Головну увагу приділено практичним аспектам розробки керованих резистивних ланцюжків, з'єднаних з різними елементами схеми електроживлення технологічного генератора плазми. Відзначено, що управління режимом роботи технологічної установки забезпечується зміною опору цих ланцюжків відповідною автоматизованою системою. Запропоновано математичний вираз у вигляді поліному для опору ланцюжків, який відповідає вимогам до дослідницької установки та умові мінімізації кількості резисторів в окремому ланцюжці. Розглянуто структуру ланцюжка як з'єднання необхідної кількості клітинок. Кожна з цих клітинок відрізняється від інших не лише схемою з'єднання резисторів, але й їхнім опором. Запропоновано алгоритм визначення номінального опору, потужності теплових втрат, кількості резисторів та схеми їх з'єднання в ланцюжок. Для прикладу наведено схему та основні технічні характеристики ланцюжка, з'єднаного з групою катодів-мішеней з вольфраму. Такі катоди використовуються при формуванні на поверхні металевих деталей наноструктурованих та багатофункціональних покриттів з карбіду вольфраму. Особливу увагу приділено керуючим елементам у складі окремих клітинок технологічного генератора плазми. Здійснений аналіз вимог до керуючих елементів стосовно напівпровідникових ключів та електромагнітних реле. Відзначено, що у повній мірі цим вимогам задовольняють звичайні (не високовольтні) електромагнітні реле вітчизняного виробництва за умови послідовного з'єднання їх електричних контаків одне з одним. Звернено увагу на необхідність запобігання утворенню внаслідок явища електромагнітної індукції електричної дуги при розмиканні контактів реле, що може досягатись додатковим включенням до складу керуючого елементу послідовно включених резистора та конденсатора. Також важливо використовувати засоби примусового повітряного охолодження блока резистивних ланцюжків.Продовжено розгляд особливостей побудови системи електроживлення дослідно-промислової технологічної установки для нанесення багатокомпонентних покриттів іонно-плазмовим методом. Головну увагу приділено практичним аспектам розробки керованих резистивних ланцюжків, з'єднаних з різними елементами схеми електроживлення технологічного генератора плазми. Відзначено, що управління режимом роботи технологічної установки забезпечується зміною опору цих ланцюжків відповідною автоматизованою системою. Запропоновано математичний вираз у вигляді поліному для опору ланцюжків, який відповідає вимогам до дослідницької установки та умові мінімізації кількості резисторів в окремому ланцюжці. Розглянуто структуру ланцюжка як з'єднання необхідної кількості клітинок. Кожна з цих клітинок відрізняється від інших не лише схемою з'єднання резисторів, але й їхнім опором. Запропоновано алгоритм визначення номінального опору, потужності теплових втрат, кількості резисторів та схеми їх з'єднання в ланцюжок. Для прикладу наведено схему та основні технічні характеристики ланцюжка, з'єднаного з групою катодів-мішеней з вольфраму. Такі катоди використовуються при формуванні на поверхні металевих деталей наноструктурованих та багатофункціональних покриттів з карбіду вольфраму. Особливу увагу приділено керуючим елементам у складі окремих клітинок технологічного генератора плазми. Здійснений аналіз вимог до керуючих елементів стосовно напівпровідникових ключів та електромагнітних реле. Відзначено, що у повній мірі цим вимогам задовольняють звичайні (не високовольтні) електромагнітні реле вітчизняного виробництва за умови послідовного з'єднання їх електричних контаків одне з одним. Звернено увагу на необхідність запобігання утворенню внаслідок явища електромагнітної індукції електричної дуги при розмиканні контактів реле, що може досягатись додатковим включенням до складу керуючого елементу послідовно включених резистора та конденсатора. Також важливо використовувати засоби примусового повітряного охолодження блока резистивних ланцюжків.

  Повний текст PDF - 880.527 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"