Обгрунтовано, що головним чинником, що пояснює вплив авіаційних операторів "переднього краю" на взаємодію складників концепції безпеки польотів ІСАО є їх "ставлення до небезпечних дій або умов". До цього "ставлення" віднесено й системи переваг на показниках і характеристиках професійної діяльності. Виходячи з рекомендацій ІСАО та статистики авіаційних подій і серйозних інцидентів під час управління повітряним рухом, був сформований спектр з n = 21 характерних помилок авіадиспетчерів, який найбільш повно і всебічно ілюструє їх неправильні рішення. Орієнтуючись на лінгвістичні показники ІСАО щодо визначення рівнів частоти і небезпеки небажаних подій, обгрунтовано проведення їх дефазифікації шляхом застосування зважених коефіцієнтів значущості помилок для визначення індивідуальних і групових систем переваг. Коефіцієнти визначені на п'ятій ітерації застосування математичного методу розстановки пріоритетів. До експерименту було залучено m = 37 професійних авіадиспетчерів. Для узагальнення їх думок стосовно частоти і небезпек помилок був реалізований мультиплікативний підхід, який на відміну від адитивного дозволяє отримати більш обережні результати. Побудовані групові системи переваг випробуваних авіадиспетчерів по показниках частоти і небезпек характерних помилок, які не збігаються. Введений показник нерозрізненості. Встановлено, що його значення для дослідження частоти помилок у груповій системі переваг дорівнює величині <$E roman {R sub LF sup * ~=~1,23~cdot~10 sup -2}>, а для аналізу небезпек помилок - у три рази гірший і дорівнює <$E roman {R sub LD sup * ~=~3,77~cdot~10 sup -2}>. Інтегративний (цілісний) показник значущості помилки узагальнює її коефіцієнти значущості по показниках частоти і небезпек і знаходиться мультиплікативно. Що дало змогу побудувати остаточну групову систему переваг. Ступінь нерозрізненості значущості помилок у ній дорівнює <$E roman {R sub g sup * ~=~0,91~cdot~10 sup -2}>, що свідчить про ефективність запропонованого підходу до реалізації рекомендацій ІСАО щодо урахування в процесах управління безпекою польотів частоти і небезпек небажаних подій. Отримані результати пропонується використовувати для створення методології аналізу ідерева подійі в системах управління безпекою польотів.Обгрунтовано, що головним чинником, що пояснює вплив авіаційних операторів "переднього краю" на взаємодію складників концепції безпеки польотів ІСАО є їх "ставлення до небезпечних дій або умов". До цього "ставлення" віднесено й системи переваг на показниках і характеристиках професійної діяльності. Виходячи з рекомендацій ІСАО та статистики авіаційних подій і серйозних інцидентів під час управління повітряним рухом, був сформований спектр з n = 21 характерних помилок авіадиспетчерів, який найбільш повно і всебічно ілюструє їх неправильні рішення. Орієнтуючись на лінгвістичні показники ІСАО щодо визначення рівнів частоти і небезпеки небажаних подій, обгрунтовано проведення їх дефазифікації шляхом застосування зважених коефіцієнтів значущості помилок для визначення індивідуальних і групових систем переваг. Коефіцієнти визначені на п'ятій ітерації застосування математичного методу розстановки пріоритетів. До експерименту було залучено m = 37 професійних авіадиспетчерів. Для узагальнення їх думок стосовно частоти і небезпек помилок був реалізований мультиплікативний підхід, який на відміну від адитивного дозволяє отримати більш обережні результати. Побудовані групові системи переваг випробуваних авіадиспетчерів по показниках частоти і небезпек характерних помилок, які не збігаються. Введений показник нерозрізненості. Встановлено, що його значення для дослідження частоти помилок у груповій системі переваг дорівнює величині <$E roman {R sub LF sup * ~=~1,23~cdot~10 sup -2}>, а для аналізу небезпек помилок - у три рази гірший і дорівнює <$E roman {R sub LD sup * ~=~3,77~cdot~10 sup -2}>. Інтегративний (цілісний) показник значущості помилки узагальнює її коефіцієнти значущості по показниках частоти і небезпек і знаходиться мультиплікативно. Що дало змогу побудувати остаточну групову систему переваг. Ступінь нерозрізненості значущості помилок у ній дорівнює <$E roman {R sub g sup * ~=~0,91~cdot~10 sup -2}>, що свідчить про ефективність запропонованого підходу до реалізації рекомендацій ІСАО щодо урахування в процесах управління безпекою польотів частоти і небезпек небажаних подій. Отримані результати пропонується використовувати для створення методології аналізу ідерева подійі в системах управління безпекою польотів.

  Повний текст PDF - 713.097 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"