Наукова періодика України Архів клінічної медицини


Швед М. І. 
Клінічна ефективність кардіоцитопротекторної терапії у хворих на гострий коронарний синдром (інфаркт міокарда), яким проведено балонну ангіопластику та стентування коронарної артерії / М. І. Швед, Л. В. Цуглевич, С. М. Геряк // Архів клінічної медицини. - 2019. - № 1. - С. 31-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akm_2019_1_9
Мета дослідження - підвищити ефективність відновного лікування хворих на гострий коронарний синдром ГКС(ІМ) шляхом включення в склад протокольної програми терапії курсу парентерального застосування L-аргініну та L-карнітину (тіворелю). Обстежено 45 хворих на ГКС з елевацією сегмента ST, яким було проведено ургентну балонну ангіопластику та стентування інфаркт-залежної коронарної артерії. Вік хворих становив 59,6 +- 8,1 років. Дослідну групу склали 30 пацієнтів, що одержували стандартне протокольне лікування ГКС(ІМ) і яким додатково призначали 4,2 г L-аргініну та 2,0 г L-карнітину (препарат Тіворель, Юрія-Фарм, Україна) в формі розчину для інфузій по 100 мл один раз на добу курсом 5 днів внутрішньовенно. До контрольної групи увійшло 15 пацієнтів з ГКС(ІМ), яким також проведено ургентну балонну ангіопластику та стентування інфаркт-залежної коронарної артерії; але хворі цієї групи одержували лише стандартне протокольне лікування. Окрім загальноклінічних, інструментальних та лабораторних методів (загальний аналіз крові, MB фракції креатинфосфокінази (КФК-МВ), тропоніну Т, насичення артеріальної крові киснем (SpO2), ЕКГ у 12 стандартних відведеннях, тощо), проведено ехокардіографію у В-режимі апаратом з визначенням лінійних та об'ємних показників лівого шлуночка, визначенням фракції викиду (ФВ) та діастолічної функції серця. Функціональний стан судинного ендотелію визначали за концентрацією ендотеліну-1 (ЕТ-1) в плазмі крові та вмістом стабільних метаболітів NO. Встановлено, що у хворих на ГКС(ІМ) після перкутанного коронарного втручання часто розвивається реперфузійний синдром з проявами лівошлуночкової недостатності та порушень ритму. Під впливом стандартного медикаментозного лікування у хворих контрольної групи відмічено суттєве клініко-функніональне покращення, але прогресувало післяінфарктне ремоделювання з порушенням систолічної та діастолічної функції серця, з розвитком синдрому серцевої недостатності та ендотеліальної дисфункції судин, а також зберігалась резистентна до лікування екстрасистолія. У хворих дослідної групи під впливом комплексного медикаментозного лікування з включенням L-аргініну та L-карнітину відмічено достовірне зменшення частоти порушень ритму і провідності вже на другу добу спостереження, а також зменшення проявів постінфарктного ремоделювання ЛШ, що в кінцевому результаті проявлялося достовірним покращенням скоротливості міокарда (ФВ зросла на 13 %) та зменшенням діастолічної дисфункції. Покращення інотропної функції серця та достовірне зниження частоти і вираженості реперфузійних аритмій досягнуто саме за рахунок кардіометаболічного впливу L-карнітину. Крім того, у хворих, яким в комплексне лікування додатково включали курс терапії L-аргініном та L-карнітином після 10-денного лікування активність ЕТ-1 достовірно знижувалась, а концентрація метаболітів оксиду азоту в плазмі крові підвищувалась, досягаючи рівня здорових осіб (P >> 0,05), тобто, у них наступало відновлення ендотеліальної функції судин. Висновки: у першу добу після перкутанного коронарного втручання на фоні стандартної медикаментозної та відновної терапії найчастіше діагностували реперфузійний синдром з проявами гострої лівошлуночкової недостатності та порушень ритму і провідності.
  Повний текст PDF - 538.892 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Швед М.
  • Цуглевич Л.
  • Геряк С.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Швед М. І. Клінічна ефективність кардіоцитопротекторної терапії у хворих на гострий коронарний синдром (інфаркт міокарда), яким проведено балонну ангіопластику та стентування коронарної артерії / М. І. Швед, Л. В. Цуглевич, С. М. Геряк // Архів клінічної медицини. - 2019. - № 1. - С. 31-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akm_2019_1_9.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Швед Микола Іванович (1950–) (медичні науки)
  • Швед Маріанна Іванівна (медичні науки)
  • Геряк Світлана Миколаївна (медичні науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського