Аналіз фахової літератури не вказав значних наукових чи науково-практичних праць, пов'язаних з дослідженням чи описом стану тканин слизової оболонки порожнини рота та протезного ложа у хворих на акантолітичну міхурницю, що і становило актуальність цього дослідження. Мета дослідження - описати вплив перебігу акантолітичної міхурниці на стан тканин протезного ложа. Для цього використано такі методи дослідження: об'єктивні методи обстеження (зовнішній огляд, огляд ротової порожнини); спеціальні клінічні методи обстеження (індексна оцінка стану гігієни та тканин пародонта). Пацієнтів розподілено на 2 клінічні групи: хворі на акантолітичну міхурницю, що потребують ортопедичного лікування (I група) та контрольна група без соматичної патології (II група). Встановлено, що хворі І групи скаржаться на такі патології з боку ротової порожнини, як сухість (65,0 %), кровоточивість ясен (75,0 %), наявність нетехій (70,0 %) та набряку язика (30,0 %), на відміну від пацієнтів II групи, що не висували таких скарг, окрім кровоточивості ясен (5,0 %) та сухості губ (10,0 %). Показники пародонтального індексу (PI) були вищі в I групі (РІ = 3,41 ± 0,75), ніж у II (PI = 1,72 ± 0,15). Зі збільшенням тривалості перебігу акантолігичної міхурниці, зростає PI (від 2,78 ± 0,70 до 3,36 ± 0,73). Здійснена порівняльна оцінка стоматологічних показників у різних групах пацієнтів засвідчила погіршення клінічного стану тканин протезного ложа, тканин пародонта опорних зубів, у хворих I групи, та їх прогресування зі збільшенням тривалості перебігу акантолітичної міхурниці.

  Повний текст PDF - 251.073 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"