У розвитку ішемічної хвороби серця (ІХС) важливу роль відіграє неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП), яку розглядають як незалежний предиктор серцево-судинних захворювань. У пацієнтів з верифікованою ІХС гіперлептинемія спричиняє гіпергрофію гладком'язових клітин судинної стінки, підвищує синтез ендотеліального фактора росту, збільшує акумуляцію активних форм кисню в судинній стінці та призводить до підвищення експресії ендотеліиу-1, що також є свідченням впливу його на судинне ремоделювання. Лептин є предиктором вищого функціонального класу стенокардії та порушень серцевого ритму, а також може бути використаний як непрямий маркер системного запалення. Патогенетичною основою лікування ІХС є гіполіпідємічна терапія, препаратами вибору у якій виступають статини, які, крім основної гіполіпідемічної дії, також поліпшують ендотеліальну функцію шляхом збільшення синтезу NO, чинять протизапальну, антиішемічну, антиагрегантну, антитромботичну та профібринолітичну дію, а також виявляють антиоксидантний та антипроліферативний вплив. Мета дослідження - вивчити зміни показників ліпідного спектра крові та рівня лептину у пацієнтів з ІХС у поєднанні з НАЖХП після курсового призначення аторвастатину. Обстежено 54 пацієнти з ІХС, у поєднанні з НАЖХП, серед яких 26 осіб не приймали аторвастатин та 28 осіб, які приймали аторвастатин у дозі 40 мг на добу протягом 3 міс. Усім їм проводили антропометрію, визначення показників ліпідного спектра крові, вмісту лептину та рівня печінкових трансаміназ, електрокардіографію, ехокардіографію, ультраеонографію внутрішніх органів. Виявили достовірне зменшенням середнього вмісту загального холестерину (p << 0,01), концентрації ліпопротеїнів низької густини (p << 0,01) та рівня дентину (p << 0,01) у пацієнтів після 3 міс застосування аторвастатину. Крім того, встановлено наявність прямого кореляційного зв'язку між рівнем лептину та вмістом тригліцеридів, рівнем лептину та індексом маси тіла, рівнем лептину та об'ємом талії, рівнем лептину та об'ємом стегон, а також високий ступінь кореляції між загальним холестерином та ліпопротеїнами низької густини і загальним холестерином та індексом маси тіла. Висновки: призначення аторвастатину пацієнтам з ІХС у поєднанні з НАЖХП в дозі 40 мг на добу покращує загальний стан хворих і зумовлює достовірне зменшення рівнів проатерогенних фракцій ліпідного спектра крові і вмісту лептину, а також сприяє зменшенню факторів ризику розвитку коморбідної патології та запобігає виникненню її ускладнень.

  Повний текст PDF - 236.198 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"