Клініко-нейровізуалізаційні особливості та функціональні наслідки ішемічних інсультів у пацієнтів з метаболічним синдромом

Насонова, Т. І.

Мета дослідження - вивчити особливості перебігу постінсультного періоду у хворих з метаболічним синдромом (МС), функціональні наслідки, когнітивні порушення, визначити структурні зміни головного мозку за результатами МРТ. Провести кореляційний аналіз між результатами волюметричних досліджень мозку та когнітивним дефіцитом. Обстежено 116 пацієнтів, що перенесли ішемічний інсульт (ІІ): 79 пацієнтів - основна група - ранній і пізній відновлюваний період ІІ на фоні МС у віці від 51-го до 81-го років. Контрольна група - 37 пацієнтів у ранньому та пізньому відновному періодах ГПМК без МС. Для визначення функціональних наслідків ішемічних інсультів через 12 тиж і 1 рік після інсульту проводили обстеження за модифікованою шкалою Ренкіна (МШР) та індексом Бартеля. Визначали летальність за 1 рік у пацієнтів, що перенесли ІІ. Стан когнітивних функцій визначали за шкалою MMSE, MOCA та FAB. Визначали об'єм кори і білої речовини півкуль мозку (см<^>3), скроневої і лобної часток на МРТ сканері Toshiba Vantage Titan 1,5. Робоча станція для постобробки зображень: Vitrea. У пацієнтів з МС достовірно (p << 0,05) частіше зустрічались виражені функціональні порушення неврологічного статусу, затримка відновлення та ознаки інвалідизації. За рік в основній групі летальність від повторного інсульту склала 5,06 %, що є достовірно більше, ніж в групі контролю, де цей показник 2,7 %. Через 1 рік процес відновлення втрачених функцій за минулий рік згідно МШР відбувався в обох групах, але в основній групі цей показник був достовірно меншим у порівнянні з контрольною. У пацієнтів з МС визначали достовірне порушення когнітивних функцій за когнітивними шкали. Але через рік когнітивні параметри в основній і контрольній групі вже суттєво не відрізнялись, хоч і знизились в обох групах. Було визначено волюметричні показники: об'єм білої та сірої (кори) речовини півкуль мозку, лобної та скроневої часток мозку (см<^>3). Одержано: зменшення загального об'єму мозку, скроневої та лобної частки у пацієнтів основної групи (p << 0,05). У пацієнтів досліджуваних груп визначали погіршення когнітивних функцій за шкалою MMSE у разі зменшення об'єму кори в лобній і скроневій частках. Індекс кореляції між показниками об'єму кори лобної та скроневої часток і результатами когнітивних функцій за шкалою MMSE: r = 0,62 - скроневої та r = 0,59 з показниками лобних часток. Модулі коефіцієнтів кореляції знаходились в межах середньої сили. Висновки: у пацієнтів, що перенесли первинний ІІ на фоні МС, процес відновлення втрачених функцій відбувався повільніше і смертність за перший рік після інсульту була достовірно більшою (p << 0,05), ніж у пацієнтів без МС. У пацієнтів після первинного ІІ формувався когнітивний дефіцит на фоні атрофії кори лобної та скроневої часток. Атрофія кори в указаних ділянках була виражена достовірно більше (p << 0,05) у пацієнтів на фоні МС. Визначався позитивний кореляційний зв'язок між показниками когнітивних функцій і ступенем атрофії кори лобної (r = 0,59) і скроневої (r = 0,62 ) часток у пацієнтів, що перенесли ІІ на фоні МС.


	Наукова періодика України		Архів клінічної медицини