Проаналізовано вітчизняну та зарубіжну літературу з метою вивчення причин, механізмів розвитку, основних підходів до класифікації та клінічних проявів гіпоталамічного синдрому (ГС) пубертатного періоду в дітей та підлітків. Огляд сучасних літературних даних засвідчив важливість поглибленого вивчення юнацького ГС у дітей та підлітків та окреслив основні перспективи вивчення проблеми на сучасному етапі. Проблема медичної й соціальної значимості ГС визначається молодим віком пацієнтів, швидко прогресуючим перебігом захворювання, вираженими нейроендокринними порушеннями, що доволі часто супроводжуються зниженою або повною втратою працездатності. Тому важливо розглянути ГС пубертатного періоду у дітей та підлітків як нейроендокринний синдром, який виникає в пубертатному або постпубертатному періоді внаслідок функціональних ендокринних порушень. У більшості випадків складно з'ясувати його головну причину, оскільки маніфестація часто настає через багато років після дії причинного фактора та викликає серйозні порушення репродуктивного здоров'я дівчаток, що стає причиною розвитку ендокринного безпліддя, полікістозу яйників, наступних акушерських і перинатальних ускладнень. Вивчити симптомокомплекси, що виникають у разі патології гіпоталамічної області, які характеризуються вегетативними, ендокринними, обмінними та трофічними розладами і певного мірою залежать від переважної локалізації ураження саме гіпоталамуса, а також від особливостей нейрогормональних порушень під час гіпоталамо-гіпофізарної взаємодії. Також можна стверджувати, що головним патогенетичним і клінічним аспектом ГС пубертатного періоду є артеріальна гіпертензія, механізми, що зумовлюють взаємозв'язок між артеріальною гіпертензією і ожирінням, складні та багатофакторні.

  Повний текст PDF - 689.729 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"