Розглянуто місце системи гастроінтестинальних гормонів в патогенезі захворювань верхнього відділу шлунково-кишкового тракту. Зокрема, детально проаналізовано наявні в літературі дані та надано власну точку зору щодо можливої ролі недостатності секретину в розвитку виразкової хвороби. Проведено визначення вмісту рівня секретину у сироватці хворих на виразкову хворобу, вивчено залежність цього показника від рівня кислотопродукції, наявності інфекції Helicobacter pylori. Встановлено, що для хворих з дуоденальною виразкою характерно зниження вмісту секретину, тобто секретинова недостатність (<$Ep~<<~0,05>). Під час проведення кореляційного аналізу виявлено сильний взаємозв'язок рівня секретину з pH шлункового вмісту та з концентрацією CO2, міченого <$E nothing sup 13 roman C>, у видихуваному повітрі, що вказує на зв'язок з інфекцією Helicobacter pylori. У процесі лікування спостерігалося зростання рівня секретину, яке досить утримувалося на досить стабільному рівні протягом 2 міс і дещо знижувалося протягом наступних 6 міс, що створює передумови для більш тривалого підтримання досягненого нормального pH дванадцятипалої кишки.