Поліорганна недостатність як фактор прогнозу у хворих із гострим перитонітом

Матвійчук, Б. О.; Матвійчук, О. Б.; Король, Я. А.

Проаналізовано результати оперативного лікування 108 хворих на гострий перитоніт, яких розподілено на 2 групи за ознакою наявності (основна, n = 63) чи відсутності (контрольна, n = 45) поліорганної недостатності. У контрольній групі переважало (69,8 %) місцеве, а саме відмежоване (87,9 %) ураження очеревини. Найчастішим (74,3 %) у основній групі виявилось дифузне розповсюдження перитоніту, місцеве відмежоване - лише у 19,8 % випадків. Летальність в основній групі становила 48,6 % (<$E p~<<~0,01>), перевищуючи цей показник у контрольній. Згідно з протоколом розтину, у 14,1 % встановлено ознаки резидуального запалення очеревини без виразного її обмеження за площею, а також істотно сповільнене формування дренажних каналів. Одержані результати відображають зв'язок поширеності перитоніту та здатності організму відмежовувати патологічний процес в очеревині за умов поліорганної недостатності.


	Наукова періодика України		Архів клінічної медицини