Проведено детальні клініко-інструментальні та біохімічні обстеження 70 пацієнтів, що перенесли Q-QS-інфаркт міокарда, який ускладнився виникненням фібриляції передсердь та шлуночкової екстрасистолії на етапах відновного періоду, починаючи з гострого періоду гострого коронарного синдрому (ГКС) через 1, 3 та 6 місяців. Проведено аналіз клініко-інструментальних та біохімічних особливостей фібриляції передсердь і шлуночкової екстрасистолії у хворих, що перенесли інфаркт міокарда, на фоні застосування карведілолу і соталолу, а також вплив застосованого лікування на клініко-патогенетичні особливості функціонального відновлення хворих у ранньому і віддаленому постінфарктному періоді. В процесі дослідження встановлено, що соталол у хворих, які перенесли ГКС, має здатність зменшити кількість епізодів щлуночкової екстрасистолії і попереджує виникнення загрозливих для життя аритмій, забезпечує стійке і контрольоване зниження частоти серцевих скорочень, корегує скоротливість лівого шлуночка та процеси постінфарктного ремоделювання серця. Під час використання карведілолу відзначено стримання процесів постінфарктного ремоделювання лівого шлуночка, покращання скоротливої функції міокарда, отримання антиангінального та антиаритмічного ефектів, нормалізації варіабельності ритму серця, зменшення ішемії міокарда, зменшення всіх випадків раптової коронарної смерті.

  Повний текст PDF - 764.934 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"