Гострі кишкові інфекції (ГКІ) є актуальними для багатьох країн світу. Міграційні процеси, міжнародний туризм та інші фактори призвели до зміни значущості окремих джерел інфекції, шляхів передачі збудника, етіологічної структури. На підставі вивчення динаміки захворюваності, факторів ризику запропонувати нові способи удосконалення епідеміологічного нагляду за ГКІ. Досліджено динаміку захворюваності на шигельоз, сальмонельоз, діареєгенні ешерихіози, демографічну статистику та показники санітарно-гігієнічного моніторингу за період 2001 - 2017 рр. у Сумській області. Застосовані епідеміологічний та статистичний методи дослідження, багатофакторний аналіз. Встановлено, що у досліджуваному періоді показники інцидентності на шигельоз зменшилися з 42,3 до 0,5 на 100 тисяч населення; на сальмонельоз зросли з 13,0 до 17,7; на діареєгенні ешерихіози варіювали на рівні 3,70 - 2,20. Під час статистичного аналізу за допомогою пакета прикладних програм Statistica встановлено: залежність захворюваності від впливу факторів ризику (чисельність і щільність населення; природний і міграційний рух населення; поширеність хвороб органів травлення); частоту виявлення: носіїв патогенних ентеробактерій, нестандартних зразків води, м'яса і м'ясопродуктів, молока і молокопродуктів, цукру і кондитерських виробів, яєць; виділення санітарно-показової мікрофлори з обладнання та рук працівників у закладах громадського харчування, на харчових підприємствах, підприємствах із виробництва кондитерських виробів із кремом, молокозаводах. Висновки: використання математичного моделювання у системі епідеміологічного нагляду за ГКІ дозволить спрогнозувати захворюваність і визначити пріоритетні фактори ризику.

  Повний текст PDF - 371.58 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"