Показано поширеність гельмінтозів у світі та сучасні принципи їх лікування.Зневоднення є причиною багатьох випадків летального кінця, у першу чергу зумовлених діареєю. Значним досягненням, що надало змогу врятувати мільйони людських життів, було створення оральної регідратаційної солі (ОРС). ОРС для лікування зневоднення за інфекційних діарей було створено в Міжнародному дослідницькому центрі з вивчення діарейних захворювань у Бангладеш наприкінці 60-х років XX ст. для терапії холери. У наступному для лікування нехолерних діарей було розроблено удосконалену формулу ОРС. За даними ВООЗ, у порівнянні зі стандартним розчином ОРС розчин, що має знижену осмолярність, надає змогу скоротити на 33 % потребу у проведенні внутрішньовенних інфузій. Крім того, цей розчин також дозволяє знизити частоту виникнення блювання на 30 % та частоту випорожнень - на 20 %. У 68,5 % дітей з респіраторними захворюваннями, яких було госпіталізовано до інфекційного стаціонару, були ознаки зневоднення. Як і за діарей, зневоднення у разі респіраторних захворювань є одним з показників тяжкості стану. Оральна регідратація на сьогодні використовується в різних країнах світу в 99 % дітей, хворих на діарею. Своєчасна й адекватна регідратаційна терапія є першочерговою та найбільш важливою складовою частиною лікування зневоднення як у дітей, так і в дорослих. Раннє використання адекватної регідратаційної терапії є головною умовою швидкого та успішного лікування захворювання.Проблеми інфекцій верхніх дихальних шляхів залишаються актуальними в будь-яку пору року і є соціально значущими. Незважаючи на дещо відмінні підходи до лікування, у міжнародних протоколах можна спостерігати спільні риси: такі інфекції є самообмежувальними й вимагають тільки симптоматичного лікування; при цьому також потрібно враховувати бажання пацієнтів стежити за своїм станом і станом своїх дітей; необхідним є висвітлення для них інформації про підходи до сучасного лікування захворювання з позиції доказовості. У разі підозри на бактеріальну етіологію захворювання за деяких станів можуть допомогти визначитися спеціально розроблені діагностичні шкали оцінки стану пацієнта. У рекомендаціях щодо антибактеріальної терапії більшість протоколів схиляються до застосування феноксиметилпеніциліну або амоксициліну.На даний час відомі 8 патогенних герпесвірусів: два типи вірусу простого герпесу (HSV-1, HSV-2), вірус вітряної віспи, вірус Епштейна - Барр, цитомегаловірус, HHV-6, HHV-7 і HHV-8. Обидва типи вірусу простого герпесу є членами сімейства Herpesviridae і характеризуються здатністю до латенції після первинної інфекції та можливістю реактивації в майбутньому. Після літичної інфекції на поверхні слизової оболонки HSV може інфікувати сенсорні нейрони, спричинюючи латентну інфекцію, за якої реплікація вірусу припиняється. Після того латентний вірус може повторно активувати цикл реплікації з наступним поверненням у периферичні тканини та розвитком рецидиву інфекції. Протигерпетичні лікарські засоби, що використовують сьогодні, включають ацикловір, цидофовір, фамцикловір, фоскарнет, ганцикловір, ідоксуридин, пенцикловір, трифлуридин, валацикловір, валганцикловір і відарабін. Інозину пранобекс є ще одним протигерпетичним препаратом із прямою противірусною та імуномодулюючою активністю. Інозину пранобекс може поліпшувати клінічний перебіг рецидивуючої герпетичної інфекції і прискорювати нормалізацію імунологічних показників.

  Повний текст PDF - 984.786 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"