Актуальність проблеми діагностики та лікування гострих тонзилофарингітів зумовлена значною їх поширеністю серед дитячого населення (від 12 до 17 %). Неадекватно проліковані гострі тонзилофарингіти, особливо зумовлені бета-гемолітичним стрептококом групи А, спричиняють розвиток загрозливих для життя станів та хронізацію процесу. Тому метою роботи стало вивчення діагностичного значення загальноклінічних та параклінічних показників у верифікації стрептококових гострих тонзилофарингітів у дітей для оптимізації стартового етіотропного лікування та запобігання поліпрагмазії. Сформовано дві клінічні групи: I групу становили 10 дітей із діагнозом "гострий стрептококовий тонзилофарингіт", до II клінічної групи увійшло 16 пацієнтів із гострими тонзилофарингітами нестрептококової етіології. У результаті проведених досліджень встановлено, що на етапі ранньої діагностики гострого стрептококового тонзилофарингіту в дітей можна використовувати такий клінічно-параклінічний комплекс: загальна сума балів за шкалою Мак-Айзека понад 4, рівень сегментоядерних лейкоцитів крові понад 50,0 %, показники стимульованого тесту з нітросинім тетразолієм (НСТ-тест) нейтрофільних гранулоцитів крові за цитохімічним коефіцієнтом менше від 0,5 ум.од., резерв НСТ-тесту від 0,15 ум.од., що підвищує ризик виявлення даного захворювання в 4 рази.

  Повний текст PDF - 274.112 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"