Наукова періодика України Агрохімія і ґрунтознавство


Носко Б. С. 
Природна й антропогенна еволюція фосфатного фонду ґрунтів України / Б. С. Носко // Агрохімія і ґрунтознавство. - 2018. - Вип. 87. - С. 92-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrohimigrn_2018_87_16
Узагальнено результати багаторічних досліджень за умов польових стаціонарних дослідів та результати девіяти турів великомасштабного агрохімічного обстеження грунтів України щодо визначення суті формування фосфатного фонду грунтів, познання закономірностей, швидкості та напрямів його агрогенної еволюції та особливостей формування фосфатного профілю удобрюваних орних грунтів. Виявлено, що велике значення для формування фосфатного фонду має відношення вмісту грунтового органічного вуглецю до вмісту органічних фосфатів. Відзначено, що чим нижче відношення C:Pорг. і вище значення pH грунтового розчину, тим менш стійкими є фосфорорганічні сполуки і навпаки, за широкого співвідношенні C:Pорг. утворюються більш стійкі важкогідролізовані сполуки. У найпоширеніших грунтах зон Лісостепу і Степу вміст органічних фосфатів коливається від 31 до 63 мг P2O5 на 100 г грунту, збільшуючись від 26 до 62 % від валового фосфору в ряду сірий лісовий - темносірий опідзолений - чорнозем опідзолений - чорнозем звичайний - чорнозем типовий. Доведено, що вміст органічних фосфатів у грунтах прямо залежить від вмісту гумусу (коефіцієнт кореляції 0,979). У чорноземі типовому (70-річний переліг) їх кількість знижується від 62,9 мг P2O5 на100 г ірунту в шарі 0-20 до 27,8 мг у шарі 140 - 160 см. Співвідношення Cорг.:Pорг. зменшується у профілі грунту ще більш суттєво, тобто, вміст гумусу зменшується інтенсивніше, ніж вміст органічних фосфатів. У чорноземі типовому важкосуглинковому у досліді ННЦ "ІГА імені О. Н. Соколовського" після розорювання 40-річного перелогу в орному шарі грунту на контрольному варіанті за 30 років систематичної оранки найбільші зміни спостерігались у вмісті органічних фосфатів, кількість яких зменшилась від 62,2 до 38,8 мг P2O5 на 100 г грунту, також зменшилась сума активних фосфатів - від 35,1 до 23,7 мг P2O5 на 100 г грунту, але практично незмінним залишився вміст рухомих форм фосфатів (за Чириковим і Олсеном), що пояснюють високою буферністю чорнозему. Констатацією результатів девіяти турів агрохімічного обстеження грунтів засвідчено позитивний тренд зростання середньозваженого вмісту рухомих форм фосфатів. За період з 1964 - 1970 рр. (перший тур) до 2006 - 2010 рр. (дев'ятий тур) він збільшився в середньому в Україні з 71 до 112 мг P2O5, у Поліссі - із 63 до 118 мг P2O5, у Лісостепу - з 81 до 106 мг P2O5, у Степу - з 67 до 120 мг P2O5 на кілограм грунту. Перелічено 11 найактуальніших напрямів досліджень стосовно фосфору у грунтах сучасних агроекосистем, результати яких могли би забезпечити сприятливі умови для розв'язання проблеми фосфорного живлення рослин у національному землеробстві.
  Повний текст PDF - 764.73 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Носко Б.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Носко Б. С. Природна й антропогенна еволюція фосфатного фонду ґрунтів України / Б. С. Носко // Агрохімія і ґрунтознавство. - 2018. - Вип. 87. - С. 92-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrohimigrn_2018_87_16.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Носко Борис Семенович (1930–2019) (сільськогосподарські науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського