Дослідження Buchbiner і Kallmes з виділенням рандомізованої контрольної групи пацієнтів, яким проводилися симульовані вертебропластики, поставило багато запитань не лише щодо ефективності перкутанної вертебропластики, а й про механізми виникнення больового синдрому за остеопоротичних компресійних переломів хребців (КПХ). Мета дослідження - вивчити динаміку больового синдрому у 2-х пацієнтів після транспедикулярної біопсії за остеопоротичних переломів хребців та оцінити можливі механізми регресу больового синдрому. Транспедикулярну біопсію проведено 2 пацієнтам (чоловік, 68 років, та жінка, 76 років,) з патологічними компресійними переломами на рівнях L1 (праворуч) та Th7, Th8 (двобічно) зважаючи на підозру на новоутворення хребця та спондиліт відповідно. У обох пацієнтів відмічався виражений локальний біль (ВАШ 8 - 9), який наростав після вісьових навантажень і перкусії. В обох випадках анамнез травми був непереконливим. Діагноз остеопорозу верифіковано за остеоденситометрії та гістологічно. У першого пацієнта біль регресував на наступний день до ВАШ 1. У другої пацієнтки на наступний день біль знизився до 3 - 4 балів і повністю регресував через 3 дні. Результати залишалися стабільними протягом періоду спостереження (24 і 8 місяців відповідно). Зазначено, що ці результати можна пояснити не тільки порушенням періостальних ноцицептивних замкнутих кіл, але також зниженням тиску в тілі хребта та елюцією медіаторів болю через пункційні канали. Висновки: транспедикулярна біопсія за патологічних остеопоротичних переломів хребців може призводити до стійкого регресу больового синдрому.

  Повний текст PDF - 139.35 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"