Наукова періодика України Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика


Литвиненко Н. А. 
Ефективність застосування протитуберкульозних препаратів 5-ї групи (кларитроміцину, клофазиміну) у хворих на туберкульоз із розширеною резистентністю мікобактерій туберкульозу / Н. А. Литвиненко, О. П. Чоботар, М. В. Погребна, С. О. Сенько, В. В. Давиденко, Л. М. Процик // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2016. - Вип. 26. - С. 440-450. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2016_26_75
Мета дослідження - вивчити ефективність і переносимість застосування протитуберкульозних препаратів 4-ї групи (циклосерину, ПАСКу) у хворих на мультирезистентний туберкульоз. Дослідження проведено як рандомізоване проспективне серед 257-ми хворих на мультирезистентний туберкульоз (МРТБ), які одержували лікування в інтенсивну фазу у ДУ "Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського Національної академії медичних наук України" та у підтримуючу фазу - у протитуберкульозних диспансерах за місцем мешкання, за когорти 2010 - 2014 рр. Досліджуваних хворих було розподілено на групи: у 1-ій - застосовували 5 ефективних протитуберкульозних препаратів (ПТП) та додатково до них циклосерин (64 особи), 2-ій - 5 ефективних ПТП без циклосерину (86 осіб), у 3-ій - 5 ефективних ПТП та додатково до них парааміносаліцилову кислоту (ПАСК) (67 осіб), у 4-ій - 5 ефективних ПТП без ПАСКу (40 осіб). Бактеріовиділення припинилось в інтенсивній фазі у 84,4 % пацієнтів, котрим застосовували 5 ефективних ПТП із додаванням циклосерину у порівнянні з 70,9 % осіб, котрим не додавали циклосерину, p << 0,05. На момент завершення основного курсу хіміотерапії (ОКХТ) лікування було успішне у 46,9 % пацієнтів проти 30,2 % осіб відповідно, p << 0,05); на момент завершення ОКХТ "ефективне лікування" встановлено у 43,3 % проти 35,0 % пацієнтів відповідно, (p >> 0,05). Побічні ефекти зареєстровано в однакової кількості хворих на МРТБ між групами порівняння. Висновки: основним критерієм щодо обов'язкового включення до режиму хіміотерапії циклосерину є досвід його попереднього застосування в минулому: серед випадків МРТБ, котрим циклосерин раніше не призначався, додаткове його призначення до 5-ти ефективних ПТП значимо покращує його вартість-ефективність. Застосування ПАСКу у режимах хіміотерапії має бути обмежене тими випадками, коли без нього неможливо сформувати режим хіміотерапії не менш ніж із 5-ти ефективних протитуберкульозних препаратів.Мета роботи - встановлення ефективності режимів хіміотерапії із застосуванням протитуберкульозних препаратів 5-ї групи (кларитроміцину, клофазиміну) у хворих на туберкульоз із розширеною резистентністю мікобактерій туберкульозу (РРТБ) на кінець інтенсивної фази (ІФ) та основного курсу хіміотерапії (ОКХТ). Контрольоване рандомізоване проспективне дослідження включало 169 хворих на РРТБ, у котрих одержано результат лікування на момент завершення ОКХТ. Рандомізованих за методом випадкових чисел хворих з РРТБ було розподілено на групи порівняння залежно від режимів хіміотерапії, які складалися не менше із 4-х ефективних препаратів (без лінезоліду): з кларитроміцином - 42 пацієнта, без кларитроміцину 2 32 пацієнти, з клофазиміном - 18 пацієнтів, без клофазиміну - 77 пацієнтів. Призначення хворим на РРТБ кларитроміцину додатково до 5-ти ПТП (без лінезоліду) не призвело до підвищення ефективності лікування: на момент завершення ОКХТ, "ефективне лікування" встановлено у 33,3 % та у 28,1 % хворих, відповідно (p >> 0,05). Призначення клофазиміну у хворих на РРТБ не підвищує ефективність лікування, але надає змогу зберегти одержаний результат щодо припинення бактеріовиділення до кінця ОКХТ. На момент завершення ІФ бактеріовиділення припиняється у 44,4 % хворих, у порівнянніо з 48,1 % хворими, яким застосовували лише 5 ПТП (без лінезоліду та клофазиміну); побічні реакції зареєстровано у 27,8 % та у 29,8 % хворих, відповідно (p >> 0,05). На момент завершення ОКХТ "ефективне лікування" встановлено також у однакової кількості хворих у групах порівняння - у 38,8 % проти 31,2 %. Висновки: застосування хворим на РРТБ кларитроміцину додатково до 5-ти ПТП (без лінезоліду) не призводить до підвищення ефективності лікування на момент завершення ОКХТ. Застосування клофазиміну надає змогу зберегти "ефективне лікування" на момент завершення ОКХТ: втрата ефективності лікування становила усього 5,0 %, проти 16,9 % серед хворих, у котрих клофазимін не застосовували.
  Повний текст PDF - 1.185 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Литвиненко Н.
  • Чоботар О.
  • Погребна М.
  • Сенько С.
  • Давиденко В.
  • Процик Л.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Литвиненко Н. А. Ефективність застосування протитуберкульозних препаратів 5-ї групи (кларитроміцину, клофазиміну) у хворих на туберкульоз із розширеною резистентністю мікобактерій туберкульозу / Н. А. Литвиненко, О. П. Чоботар, М. В. Погребна, С. О. Сенько, В. В. Давиденко, Л. М. Процик // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2016. - Вип. 26. - С. 440-450. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2016_26_75.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Литвиненко Наталія Анатоліївна (медичні науки)
  • Чоботар Оксана Петрівна (медичні науки)
  • Погребна Марина Віталіївна (медичні науки)
  • Давиденко Валентина Василівна (медичні науки)
  • Процик Любомир Миронович (медичні науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського