На теперішній час актуальним є значення гемодинамічних варіантів розгалуження маткових артерій в патогенезі розвитку лейоміоми матки (ЛМ) та можливість корекції згідно з цими типами. Мета роботи - оптимізація патогенетичного підходу до лікування ЛМ на підставі визначення залежності ефективності малоінвазивного ендоваскулярного виду лікування лейоміоми від стану маткової артеріальної ангіоархітектоніки. Обстежено 75 пацієнток з ЛМ без гіперплазії ендометрію. Проводилося ультразвукове дослідження вагінальним датчиком з визначенням кровообігу в маткових судинах і судинах домінуючого міоматозного вузла. У процесі ретроспективного аналізу динаміки зростання ЛМ виявлений різний темп зростання міоматозних вузлів. Найбільш несприятливими виявилися змішаний (індекс росту 84,3) і центральний типи (44,5). Встановлено, що найбільш ефективними за даних типів кровообігу в міоматозних вузлах є емболізація маткових артерій (ЕМА) (<$Er0man p~<<~0,05>). У разі периферичного типу ангіоархітектоніки рекомендується консервативна терапія.

  Повний текст PDF - 889.441 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"