Мета роботи - вивчення переносимості ізоніазиду у високих дозах у хворих на туберкульоз із розширеною резистентністю (РРТБ). В контрольованому дослідженні вивчали переносимість індивідуалізованих режимів хіміотерапії, які включали ізоніазид у високих дозах (16 мг/кг маси тіла), у 45-ти хворих з новими випадками РРТБ. У хворих групи порівняння, яку сформували за допомогою методу підбору пари відповідно до випадку захворювання та профілю медикаментозної резистентності, застосовували такі ж самі індивідуалізовані режими хіміотерапії без ізоніазиду. В кожній групі переважали пацієнти, в яких РРТБ реєстрували з повторних випадків туберкульозу - по 36 (80,8 %) хворих. Побічні реакції спостерігали у 48,8 % хворих основної групи і у 44,4 % - контрольної, у тому числі тяжкі, які вимагали відміни препарату, і відповідно у 11,1 і 13,3 % хворих, <$Eroman p~>>~0,05>. Найчастіше в обох групах визначали диспепсичні побічні реакції - відповідно у 20,0 і 24,2 % хворих, <$Eroman p~>>~0,05>, рідше гепатотоксичні - відповідно у 11,1 і 13,3 %, <$Eroman p~>>~0,05>, вестибуло-ототоксичні - у 13,3 і 15,5 % хворих, неврологічні - у 11,1 і 11,1 % хворих, <$Eroman p~>>~0,05>. Інші побічні реакції спостерігали в поодиноких випадках. Висновки: додавання ізоніазиду у високих дозах до індивідуалізованих режимів хіміотерапії під час лікування хворих на РРТБ не збільшує частоту побічних реакцій у тому числі гепатотоксичних і неврологічних.

  Повний текст PDF - 897.626 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"